Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2017 р. № 1763/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що для здійснення будівництва житлового комплексу воно придбало нерухоме майно виробничого підприємства - єдиний майновий комплекс, який складається з адміністративно-виробничих будівель, виробничих та технологічних будівель, складських приміщень, виробничих корпусів та інших нежитлових приміщень (всього 37 об’єктів), яке обліковуються як інвестиції в будівництво житлового комплексу (рахунок 15). Видами діяльності Товариства є придбання та продаж власного нерухомого майна, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На період оформлення прав на земельну ділянку під єдиним майновим комплексом та отримання дозволу на будівництво частина виробничих будівель введена в експлуатацію та надана у оренду та використовується орендарем для здійснення виробничої діяльності (виробництво лікарських засобів).

Товариство просить надати роз’яснення, чи має воно право не сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), з об’єктів, які не введені в експлуатацію (рахуються на рахунку 15), та з об’єктів, які будуть законсервовані, в контексті п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Особливості справляння Податку регламентовано розділом XII Кодексу.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначені об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування, згідно з частиною «є» до них відносяться будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Норма частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу розповсюджується на промислові підприємства, які мають у власності будівлі промисловості.

При визначенні промислових підприємств необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507.

Промисловими вважаються ті підприємства, які згідно з ДК 009:2010 належать до секцій:

В - «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»;

С - «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

D - «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»;

Е - «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»;

F - «Будівництво».

Оскільки видами діяльності Товариства є придбання та продаж власного нерухомого майна, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, то на об’єкти нерухомого майна Товариства не розповсюджується дія п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу і Товариство, як їх власник, є платником Податку з усіх належних йому об’єктів нерухомості.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).