Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2021 р. № 3247/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо нарахування амортизації на основні засоби за правилами бухгалтерського обліку та застосування методу зменшення залишкової вартості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах та є платником ПДВ. Основний видом економічної діяльності є «Дiяльнiсть у сферi права» (код 69.10 за КВЕД ДК 009:2010). Дохід  підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку не перевищує  40 млн. грн., ТОВ прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на  різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

У червні 2021 року підприємство придбало легковий автомобіль (група 5 – транспортні засоби) для використання у власній господарській діяльності, мінімально допустимий строк амортизації якого  складає 5 років.

В зв’язку з вищевикладеним у платника виникли наступні питання:

1.      Чи має право підприємство здійснювати облік амортизації основних засобів виключно за правилами бухгалтерського обліку та встановити  скорочений строк амортизації легкового автомобіля (3 роки, замість 5 встановлених  п.п.138.3.3 п.138.3 ст. 138  Кодексу);

2.      Чи має право підприємство у випадку застосування скорочених строків амортизації легкового автомобіля (3 роки) застосовувати метод  прискореного зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації.

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Так, згідно пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Пунктом 138.3 ст. 138 Кодексу визначено порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування.

Разом з тим, нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, якщо платники податку, у яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень,прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, при визначенні фінансового результату до оподаткування повинні нараховувати амортизаціюлише за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо питання 2

Відповідно до частини першої ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Згідно п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635(далі – Методичні рекомендації) підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю (абзац п’ятий п. 2.1 розділу II Методичних рекомендацій).

Таким чином, платник податку у бухгалтерському обліку застосовує метод амортизаціїматеріальних активів, визначений у розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).