Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2021 р. № 3029/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі проведення процедури перереєстрації у зв’язку з перейменуванням та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, після перейменування платника ПДВ (ПАТ « » на АТ « ») в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (27.04.2021) контролюючим органом була проведена процедура його перереєстрації як платника ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Положення № 1130 у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові (за наявності)) платника ПДВ і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Перереєстрація у зв'язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові (за наявності)) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Положення № 1130 до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі зміни не пов'язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім'я, по батькові).

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267.

Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ одними із обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, є:

податковий номер платника податку (продавця та покупця) (підпункт «г» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (підпункт «в» пункту 201.1 статті 201 ПКУ);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг  (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Щодо питання 1

Враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної постачальником за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов'язкових реквізитах визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.

У випадку допущення помилки у заголовній частині податкової накладної у назві покупця (отримувача) товарів/послуг постачальник (продавець) таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг та після такої реєстрації є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, до якої його складено.

Основною ідентифікацією платника податків є його індивідуальний податковий номер. Індивідуальний податковий номер слугує для ідентифікації сторін господарських операцій.

З огляду на викладене, у випадку якщо у податковій накладній, складеній після 27.04.2021, індивідуальний податковий номер покупця (отримувача) та інші обов’язкові реквізити зазначені вірно, а в його назві допущена помилка (зазначено ПАТ « » замість АТ « »), то така помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та, відповідно, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту, сформованого за такою податковою накладною  покупцем.

Щодо питання 2

У разі самостійного виявлення платником після 27.04.2021 заниження податкових зобов’язань за попередні звітні періоди (до 27.04.2021) такий платник за датою виникнення податкових зобов’язань складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну, в якій вказує назву АТ « ».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.