Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2017 р. № 1772/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відповідальності у разі ненарахування, неутримання, несплати податку на доходи нерезидента або авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1, цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з п.п. 57-1 1.2 п. 57-1 1 ст. 57-1 Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Статтею 50 Кодексу визначено порядок виправлення помилок у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Абзацами третім - п’ятим п. 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

При цьому згідно з п. 120.2 ст. 120 Кодексу невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п’ятим п. 50.1 ст. 50 Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Таким чином, якщо платник податку до/під час виплати доходу нерезиденту або дивідендів не утримав та не сплатив податок з таких доходів згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, або авансовий внесок з податку на прибуток, передбачений ст. 57і Кодексу, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 127 Кодексу.

Штрафні санкції, передбачені ст. 50 Кодексу, застосовуються до платника податку, який самостійно виправляє помилки, здійснені ним при нарахуванні (ненарахуванні) податку на доходи нерезидента або авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств (далі - декларація) за попередні звітні періоди.

У разі якщо платник податку на прибуток у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Кодексу, самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації шляхом подання уточнюючої декларації, чи таке виправлення здійснює у поточній декларації, сплачує суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та штрафні санкції на суму такого заниженого зобов’язання (недоплати), то штрафні санкції, передбачені ст. 127 Кодексу, до такого платника не застосовуються.

Водночас повідомляємо, що згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.