Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування отриманих від нерезидента дивідендів та зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку, сплаченого за межами України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Як зазначено у зверненні ТОВ є підприємством з іноземними інвестиціями та має дочірнє підприємство, яке розташоване на території республіки Білорусь. ТОВ прийнято рішення про отримання від дочірнього підприємства – нерезидента дивідендів за минулий звітний рік. Згідно з угодою про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом республіки Білорусь дивіденди будуть оподатковуватись у тій Договірній державі, резидентом якої є компанія, що виплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави. Дочірнє підприємство – нерезидент надало довідку, що підтверджує, що воно є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Платник просить надати роз’яснення стосовно коригування фінансового результату на суму отриманих на території України дивідендів та заліку податку, сплаченого за межами території України.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Отже, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.
При цьому відповідно до п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
Якщо у попередніх податкових (звітних) періодах (з урахуванням строків, встановлених ст. 102 Кодексу) дивіденди фактично сплачувалися нерезидентом на користь резидента в період до досягнення таким резидентом календарного року безперервного володіння участю в капіталі нерезидента і такий дохід підлягав оподаткуванню, резидент має право подати уточнюючу податкову декларацію за відповідні попередні податкові (звітні) періоди та застосувати положення цього підпункту після досягнення одного року безперервного володіння часткою в капіталі відповідного нерезидента, якщо виконуються інші умови, за яких дозволяється коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого доходу у вигляді дивідендів;
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
Згідно із п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Отже, сума податку, сплаченого платником за кордоном протягом звітного періоду, визначається шляхом перерахунку іноземної валюти до гривні, виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату сплати такого податку за кордоном за умови дотримання вимог ст. 13 та
п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
При цьому сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.
Сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов'язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних звітних періодах.
Таким чином, платник, який зменшив фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 Кодексу на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від нерезидента, не має право на зарахування суми податку з цих доходів, сплаченого таким платником за кордоном, у зменшення податкового зобов'язання звітного періоду відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |