Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2021 р. № 3456/ІПК/26-15-04-02-16

Головне  управління  ДПС у м. Києві  розглянуло щодо включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі аркушу коригування до митної декларації та порядку заповнення заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариства, органами Державної митної служби 05.06.2019 була оформлена митна декларація.

В силу необхідності виправлення помилок у митній декларації, Товариством 16.11.2020 була подана Заява щодо внесення змін до митної декларації (далі – аркуш коригування). Донараховані митні платежі,  в тому числі і податок на додану вартість відповідно до аркушу коригування  перераховані до Державного бюджету 17.12.2020, що підтверджується листом Державної митної служби.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України (далі - МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (підпункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу і пункт 2 статті 1 розділу I МКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Щодо першого питання.

Відповідно до положень частини сьомої статті 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пунктами 33 - 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).

Згідно з пунктом 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема, зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Наказ № 21), до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) включаються обсяги товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.

Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв'язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у  декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлені статтею 198 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу.

Пунктом 201.12 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм МКУ і Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є митна декларація (з урахуванням аркушу корригування, який є невід'ємною частиною відповідної митної декларації). Датою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями з ПДВ згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу.

Отже, до податкового кредиту за грудень 2020 року відноситься сума ПДВ, яка сплачена платником митним органам у грудні 2020 року на підставі аркуша коригування до митної декларації.

Щодо другого питання.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань передбачено статтею 43 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 Кодексу).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. (пункт 43.3 статті 43 Кодексу).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готовковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку (пункт 43.4 статті 43 Кодексу).

Заява заповнюється платником податку відповідно до вимог, визначених у Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (код електронної форми J1302001), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60.

Відповідно до пункту 43.4¹ статті 43 Кодексу у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

При цьому, Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Наказ №5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного   внеску (далі платежі) що ведеться за кожним видом платежу.

Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Облікові показники - показники, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників.

Первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним  законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення – рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення про  розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо).

Розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та  фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Пунктом 1 розділу 2 Наказу №5 передбачено, що облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Враховуючи вищенаведене, дата сплати до бюджету зазначається відповідно до хронологічного порядку виникнення переплати з ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.