Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання власних вагонів для використання у додатковий час при здійсненні міжнародних перевезень, надіслане в доповнення до звернення Товариства (далі – звернення № 1), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство надає замовникам послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема у міжнародному сполученні. Такі перевезення здійснюються у власних вагонах перевізника та оформлюються міжнародним перевізним документом. Згідно з умовами договору за перебування вагонів за межами митної території України у додатковий (понад розрахунковий) час замовник зобов’язаний сплачувати перевізнику плату, яка не відображається у міжнародному перевізному документі, а розраховується після складання такого документу та зазначається у зведеній відомості.
Порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з надання послуг з міжнародного перевезення вантажів роз’яснено в індивідуальній податковій консультації, наданій ДПС на звернення № 1. В доповнення до зазначених роз’яснень по суті порушених у зверненні питань ДПС повідомляє.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Зокрема, місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце їх фактичного постачання а саме:
послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном (підпункт 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПКУ).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Щодо питання 1
Якщо послуги з використання вагонів за межами митної території України у додатковий час, про які йдеться у зверненні, належать до категорії послуг, визначених у підпункті 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПКУ, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території України, отже операції з постачання таких послуг відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ не підлягають оподаткуванню ПДВ.
У даному випадку платник податку за товарами/послугами, придбаними для використання / використаними у таких операціях, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 ПКУ.
Якщо такі послуги не належать до категорії послуг, визначених підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПКУ, то місцем їх постачання відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, та операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДПС.
При цьому у разі виникнення необхідності визначення належності послуг, що надаються платником податку, до тієї чи іншої категорії послуг, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Щодо питання 2
Зважаючи на те, що, як зазначено у зверненні, плата за використання вагонів за межами митної території України у додатковий час не відображається у міжнародному перевізному документі, а розраховується після складання такого документу та зазначається у окремій зведеній відомості, то послуги з надання таких вагонів для використання у додатковий час не є послугами з міжнародного перевезення. Отже, операції з надання вагонів у використання за межами митної території України у додатковий (понад розрахунковий) час не підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |