Державна податкова служба України на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство № 1), щодо визначення доходу платника єдиного податку четвертої групи у разі передачі та повернення власно вирощеної кукурудзи за договором товарної позики іншому підприємству, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Товариство № 1 поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи, та планує передати власно вирощене зерно кукурудзи за договором товарної позики іншому підприємству – платнику єдиного податку четвертої групи (далі – Товариство № 2). Товариство № 2 зобов’язується повернути подібне власно вирощене зерно кукурудзи в тій самій кількості та якості Товариству № 1 до кінця звітного року.
Товариство № 1 просить надати роз’яснення по наступним питанням:
Відносини на умовах договору позики регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно частини першої ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з п. 2 частини другої ст. 1048 ЦКУ договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Згідно з частиною першою ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо першого питання
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.
Відповідно до п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з п. 2921.2 ст. 2921 Кодексу базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю.
Таким чином об'єктом та базою оподаткування єдиним податком четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду та нормативна грошова оцінка 1 гектара площі.
Кодексом не передбачено заборони щодо здійснення платниками єдиного податку четвертої групи операцій з надання/отримання сільськогосподарської продукції згідно договорів товарної позики.
Щодо другого та третього питань
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
(далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823.
Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
Згідно норм ЦКУ передача продукції за договором позики передбачає перехід права власності на неї. Тобто, позикодавець передає право володіти нею, користуватись і розпоряджатись. Оскільки продукція підлягає поверненню у визначений термін, в бухгалтерському обліку позикодавця відображається зменшення запасів у кореспонденції зі збільшенням дебіторської заборгованості (ст. 1046 ЦКУ).
Оскільки згідно з нормами ЦКУ товарні позики вважаються безпроцентними, Товариство №1 у разі передачі власного вирощеного зерна кукурудзи за договором товарної позики Товариству № 2, за умови повернення подібної продукції до кінця звітного року у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, не отримає доходу від реалізації такої продукції.
Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Таким чином, сума доходу, отриманого до закінчення звітного (податкового) періоду Товариством №1 від реалізації повернутого зерна кукурудзи згідно з договором товарної позики, включається до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, який відображається
у рядку 2 Розрахунку, оскільки за договором позики відбувається передача права власності від Товариства № 1 до Товариства № 2.
Відповідно до пп. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Оскільки частка с/г товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу с/г товаровиробника, отриманого від реалізації с/г продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, отримання доходу від реалізації повернутого зерна кукурудзи Товариству №1 згідно з договором товарної позики вплине на розмір частки с/г товаровиробництва.
Додатково повідомляємо, що п. 528 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |