Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2021 р. № 3514/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула зверненняТовариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні  Товариство зазначає, що воно є платником на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість.

Товариство здійснює діяльність з технологічних перевезень великовантажними автосамоскидами; розкривні та видобувні роботи в умовах кур’єрів. Станом на теперішній час підприємством оформлено 3 ліцензії на зберігання пального виключно  для власного споживання.

Як зазначено у зверненні Товариство планує змінити технологічний цикл виконання робіт, та буде використовувати послуги перевезення пального підрядною організацією, а саме паливозаправник підрядної організації  буде виконувати перевезення (доставку) пального безпосередньо від продавця до покупця (Товариства) з подальшим розливом пального в паливні баки власної (чи орендованої) техніки Товариства.

Враховуючи зазначене Товариство запитує чи виникає обов’язок реєструватися платником акцизного податку за умови придбання пального виключно для власного споживання в областях, що перевищують 1000 кубічних метрів; при цьому відсутні місця зберігання пального, оскільки останнє буде передаватися (доставлятись) підрядною організацією (перевізником) безпосередньо до паливного баку спеціалізованої техніки, який не є акцизним складом?

До зазначеного запитання.

Відповідно до п.п. 14.1. 6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  акцизний склад, зокрема  - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

б) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу, зокрема суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, у разівідсутності уТоваристваємностей длязберіганняпального та придбання Товариством пального виключно для потреб власного споживання в обсягах що перевищують 1000 кубічних метрів протягом календарного року, шляхом заправленная в паливні баки власної (чи орендованої) техніки Товариства з паливозаправника підрядної організації, яка буде виконувати перевезення (доставку) пального безпосередньо від продавця до покупця (Товариства), то у Товариства відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів.

Разом з цим, відповідно до ІТС ДПС Товариство зареєстровано платником акцизного податку (номер запису в реєстрі 5518 від 19.08.2021) та є розпорядником акцизних складів.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.