Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2021 р. № 3613/ІПК/99-00-21-03-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення умов та критеріїв для цілей відповідності зазначеного у зверненні суб’єкта господарювання, зареєстрованого резидентом Японії на митній території України, терміну «японський суб'єкт з реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проєкту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проєкт)», а також оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ, податком на доходи нерезидента в Україні, податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та внеском на обов’язкове державне соціальне страхування операцій, що здійснюються у рамках реалізації Проєкту, і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, виконавцями Проєкту у частині надання послуг/здійснення робіт з реконструкції та будівництва основних черг очисних споруд будуть 3 компанії - юридичні особи, зареєстровані згідно з законодавством Японії («Японські Компанії»), які з метою надання послуг у межах Проєкту уклали Договір про спільну діяльність. При цьому умови такого договору у зверненні не зазначені.
З метою реалізації Проєкту в Україні Японські Компанії укладуть договір безпосередньо із приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі – КВК).
Юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства та податковий резидент Японії (далі - «Компанія»), має намір взяти участь у реалізації Проєкту в Україні в якості субпідрядника.
З метою реалізації Проєкту в Україні, Компанія планує зареєструвати в Україні дочірню компанію, а саме юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - «Українське Товариство»), що буде залучене для надання послуг у межах Проєкту.
Компанія володітиме 100 відс. статутного капіталу Українського Товариства.
Українське Товариство буде платником податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування та зареєстровано як платник ПДВ в Україні.
Українське Товариство укладатиме договори на надання послуг/ виконання робіт в межах Проєкту не безпосередньо із КВК, а із Договором про спільну діяльність/ з однією з Японських Компаній та буде отримувати винагороду за надані послуги/виконані роботи в межах Проєкту від Договору про спільну діяльність/ однієї з Японських Компаній.
Українське Товариство залучатиме субпідрядників для цілей надання послуг у межах виконання Проєкту.
Українське Товариство не буде здійснювати іншу господарську діяльність в Україні або поза її межами, ніж надання послуг/виконання робіт у межах Проєкту.
Українське Товариство буде здійснювати ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення обладнання та транспортні засоби комерційного призначення для використання у межах виконання Проєкту, що належать Українському Товариству на підставі права власності або інших речових прав. Зазначені товари і транспортні засоби є належним чином зареєстровані в уповноважених органах іноземних держав.
Крім цього Українське Товариство здійснюватиме ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товари (крім підакцизних), що не виробляються в Україні, або виробляються, але не відповідають вимогам Проєкту (в силу їх фізичних/технічних властивостей, або економічних урахувань).
Українське Товариство виплачуватиме дохід певним фізичним особам –громадянам Японії у формі заробітної плати або винагороди за цивільно-правовими договорами у межах виконання Проєкту.
Українське Товариство сплачуватиме Компанії дивіденди з прибутку, отриманого в результаті надання послуг/виконання робіт у межах виконання Проєкту.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 3.2 статті 3 розділу І ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з пунктами 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проєкту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», ратифікованому Законом України від 02 вересня 2015 року № 664-VIII, який набрав чинності для України 30.09.2015 (далі – Договір) з метою реалізації Проєкту за кредитним договором між Урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва (далі – «JICA») буде наданий кредит згідно з відповідними законами та нормативними актами Японії, Уряду України, «JICA» (далі – Кредит).
Згідно з пунктом 7 Договору Уряд України звільняє:
(a) JICA від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з та/або у зв'язку з Кредитом, а також нарахованими за ним процентами;
(b) Японські компанії, які здійснюють свою діяльність в якості постачальників, підрядників та/або консультантів, від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з доходу, що виникає при постачанні товарів та/або послуг, що будуть надані за Кредитом;
(c) Японські компанії, які здійснюють свою діяльність в якості постачальників, підрядників та/або консультантів від усіх мит і пов'язаних з ними фінансових зборів, що стягуються в Україні щодо імпорту та реекспорту їх власних матеріалів та обладнання, необхідних для реалізації Проєкту; та
(d) Працівників, які є громадянами Японії, залучених до реалізації Проєкту, від усіх фіскальних зборів та податків, що стягуються в Україні з доходу фізичних осіб, отриманого від японських компаній, які здійснюють свою діяльність у якості постачальників, підрядників та/або консультантів для реалізації Проєкту.
Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Відповідно до частини восьмої статті 63 ГКУ у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 ГКУ, підприємство визнається дочірнім.
Статтею 126 ГКУ асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.
Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.
Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.
Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента – юридичної особи, є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей оподаткування податком на доходи нерезидентів (підпункт «б» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ).
Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.
Особливості оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються у рамках реалізації Проєкту, та прибутку (доходу), отриманого у рамках реалізації Проєкту, визначено пунктом 47 підрозділу 2 та пунктом 381 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Пунктом 381 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період реалізації Проєкту звільняється від оподаткування прибуток (дохід) японських суб'єктів з реалізації Проєкту, за умови що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проєкту.
Термін «японський суб'єкт з реалізації Проєкту» вживається у значенні, наведеному у підпунктах «а» - «в» пункту 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ.
Пунктом 47 підрозділом 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації Проєкту для японських суб'єктів з реалізації Проєкту встановлюються такі особливості оподаткування податком на додану вартість:
а) до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, визначених пунктом 42 розділу XXI Митного кодексу України (далі – МКУ), для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проєкту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування;
б) операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 12 пункту 4 розділу XXI МКУ, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проєкту звільняються від оподаткування;
в) операції з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проєкту, звільняються від оподаткування. Порядок звільнення від оподаткування таких послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України;
г) операції з постачання послуг у рамках реалізації Проєкту із спорудження об'єкта (або його частин) японським суб'єктом з реалізації Проєкту українському замовнику з реалізації Проєкту ПАТ «АК «Київводоканал» звільняються від оподаткування.
У разі порушення умов звільнення від оподаткування, визначених цим пунктом, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути нарахована на дату виникнення таких податкових зобов'язань, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відс. облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період з дати виникнення податкових зобов'язань до дати збільшення обсягу податкових зобов'язань.
Термін «японський суб'єкт з реалізації Проєкту» вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.
Пунктом 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ визначено, що японським суб'єктом з реалізації Проєкту може бути, зокрема:
а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відс.) є особи, визначені у підпунктах «а» - «в» вказаного пункту, укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проєкту.
Порядок (процедуру) підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проєкту, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 851 (далі – Порядок № 851).
Пунктом 3 Порядку № 851 встановлено, що постачання на митній території України послуг, які надаються у рамках реалізації Проєкту, здійснюється згідно з умовами, визначеними у відповідній угоді, укладеній в рамках реалізації Проєкту з японським суб’єктом з реалізації Проєкту.
Згідно з пунктами 5-7 Порядку № 851 платнику податку (у тому числі японському суб’єкту з реалізації Проєкту) для підтвердження звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг необхідно отримати довідку-підтвердження, що видається ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на підставі документів, визначених Порядком № 851.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (підпункт «є» підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Враховуючи викладене доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проєкту японським суб'єктом з реалізації Проєкту, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому, обов’язок платників податків - громадян Японії щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такі платники податку отримували доходи від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пункт 179.2 статті 179 розділу IV ПКУ).
Пунктом 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ встановлено перелік доходів, що включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи резидента (нерезидента).
Відповідно до пункту 170.10 статті 170 розділу IV ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV для нерезидентів).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору (підпункт 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ).
Ставку податку на доходи фізичних осіб визначено пунктом 167.1 статті 167 розділу IV ПКУ.
Крім того відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 розділу IV, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 розділу IV ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня
2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Застрахована особа – фізична особа, яка згідно з законодавством підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
|
