Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2021 р. № 2659/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо порядку оподаткування в Україні доходів фізичної особи - громадянина України, який є власником нерухомого майна, розташованого на території  Чеської Республіки, отриманих від продажу цього майна, та врахування податків, сплачених із зазначених доходів в Чехії, і щодо застосування відповідних положень українсько-чеського договору про уникнення подвійного оподаткування у межах компетенції  повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами за межами митної території України, зокрема доходи від продажу майна.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за  ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст.170 Кодексу.

Абзацом першим п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізичною особою – резидентом здійснюється продаж нерухомого майна, яке знаходиться за межами території України, то дохід, отриманий від такого продажу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку як іноземний дохід  та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і  військовим збором  на загальних підставах.

Водночас, відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, ратифікованим Верховною Радою України 04.11.2015 (Закон України № 747-VIII), який набув чинності 09.12.2015 (далі – Конвенція),  застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, в Україні, зокрема, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).

Резиденція осіб, на яких поширюються положення Конвенції, визначається  ст. 4 (Резидент).

Доходи, що одержуються особою, яка у контексті Конвенції є «резидентом Договірної Держави», від відчуження окремих видів  майна, яке належить їй на правах власності, є предметом розгляду ст. 13 (Доходи від відчужування майна) Конвенції.

Так, відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенції «доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 цієї Конвенції і яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

Пунктом 2 ст. 6 (Доходи від нерухомого майна) Конвенції визначено, що   термін «нерухоме майно» повинен мати те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій розташоване це майно. Цей термін повинен у будь-якому випадку включати майно, допоміжне щодо нерухомого майна, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на перемінні або фіксовані платежі як компенсації за розробку або право на розробку мінеральних запасів, джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові, повітряні судна, дорожні і залізничні транспортні засоби не розглядаються як нерухоме майно.

Таким чином, доходи, що одержуються резидентом України - власником  нерухомого майна, розташованого у Чеській Республіці,  відповідно до п. 1
ст. 13 Конвенції можуть оподатковуватись у Чехії.

З огляду на те, що Конвенцією регулюються двосторонні податкові відносини між державами - учасницями з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, ст. 23 (Усунення подвійного оподаткування) Конвенції  передбачено, що при розрахунку податкових зобов’язань осіб, на яких поширюються положення цього міжнародного договору - резидентів кожної з Договірних Держав (України та Чехії), має зараховуватись сплачений  за межами держави резиденції податок на іноземний дохід, отриманий такими особами. Так, відповідно до п. 1 ст. 23 Конвенції «у випадку резидента України, подвійне оподаткування усувається наступним чином:

Якщо резидент України одержує доход або володіє майном, які, згідно з положеннями цієї Конвенції можуть оподатковуватись у Чеській Республіці, Україна дозволить:

a) вирахувати з податку на доход цього резидента суму, рівну податку на доход, сплаченому в Чеській Республіці;

b) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рівну податку на майно, сплаченому в Чеській Республіці.

Ці вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу або майна, підраховану до надання вирахування стосовно доходу або майна, який може оподатковуватись податком в Чеській Республіці залежно від обставин».

Зауважуємо, що положення Конвенції не поширюється на військовий збір.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.