Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичною особою – підприємцем та повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у листі.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку на першій групі. З січня 2021 року по теперішній час перебуває на лікарняному.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо сплати єдиного податку за період перебування такого платника на лікарняному.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 Кодексу).
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Кодексу).
Згідно з п. 295.6 ст. 295 Кодексу суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 та п. 295.5 ст. 295 Кодексу, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).
Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, може скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за весь період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |