Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.07.2021 р. № 2649/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та бажає надавати послуги щодо проведення заходів в якості ведучого, актора, коферансьє тощо.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування спрощеної системи у зазначеній ситуації.

 

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємці можуть без обмежень самостійно провадити будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 43 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Згідно зі ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 10 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Статтею 1 Закону України від 10 липня 2003 року № 1115-IV «Про гастрольні заходи в Україні» (далі – Закон № 1115) визначено, що гастрольні заходи – це  видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна – парк» тощо), закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

Організатори гастрольних заходів - суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.

Учасник гастрольного заходу – це фізична особа, яка бере участь у публічному виступі перед глядачами під час гастрольного заходу або бере чи брала участь у його створенні як автор аудіовізуальних творів, сценарію та/або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер тощо.

Гастролери – заклади, підприємства і організації культури, творчі колективи, окремі виконавці, які здійснюють гастрольні заходи на території України (ст. 1 Закону № 1115).

Слід зазначити, що порядок організації і проведення гастрольних заходів визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону № 1115).

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює організацію, проведення гастрольних заходів, як окремий виконавець, самостійний актор не може бути платником єдиного податку. Разом з тим обмеження щодо прийняття участі у виступах для платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця
п. 291.5 ст. 291 Кодексу не встановлені.

Крім того, п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. 

Слід зазначити, що класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування  економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД.

Крім того, Державним комітетом статистики України наказом від 23 грудня 2011 року № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, для встановлення, до якого виду відноситься обрана Вами господарська діяльність, Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.