Головне управління ДПС у Полтавській області розглянуло лист щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.
Як зазначено у зверненні підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах. У 2015 році платником було прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, так як річний дохід не перевищував двадцяти мільйонів гривень. У 2017, 2018 та 2019 роках річний дохід підприємства перевищував граничну суму 20 млн. грн., тому підприємство застосовувало податкові різниці. У 2020 році річний дохід платника не перевищив граничну суму 40 млн. грн., але при визначенні податку на прибуток податкові різниці підприємством застосовувалися.
У зв'язку з зазначеним, платник просить надати роз’яснення щодо можливості повернення до незастосування податкових різниць та яким чином отримати право на їх незастосування.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування коригування фінансового результату до оподаткування з 20 до 40 млн. грн. (набули чинності 23 травня 2020 року).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 п. 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відображення різниць залежно від видів здійснених господарських операцій та норм Кодексу, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Отже, платник податку на прибуток підприємств, який здійснював коригування фінансового результату до оподаткування у 2020 році при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток і при цьому його річний дохід не перевищував 40 млн. грн., мав право задекларувати в річній Декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно у такому випадку не здійснювати коригування та не відображати різниці у додатку РІ до Декларації за звітний (податковий) 2020 рік (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Якщо платник не скористався таким правом за підсумками 2020 року, то у 2021 році такий платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Водночас, у разі неперевищення платником податку на прибуток граничної межі обсягу доходів (40 млн. грн.) за результатами 2021 року такий платник має право задекларувати в річній Декларації за 2021 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації за звітний (податковий) 2021 рік (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |