Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій з отримання спонсорської допомоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як зазначено у зверненні, в процесі забезпечення спортивної діяльності ТОВ виникає необхідність в отриманні спонсорської допомоги, яку планується залучити на підставі договору про спонсорство (далі – Договір).
У відповідності з умовами Договору ТОВ як отримувач спонсорської допомоги зобов’язується здійснювати популяризацію імені, найменування і знаків для товарів і послуг спонсора, у тому числі надавати статус титульного спонсора/офіційного спонсора з правом використання його на території України та за її межами протягом дії Договору в обмін на добровільну матеріальну допомогу та фінансову підтримку від спонсора
Виходячи з умов Договору, вказаних у зверненні ТОВ, спонсор на добровільних засадах фінансово підтримує організацію футбольних матчів за участю ТОВ, а також офіційні заходи, спрямовані на популяризацію футболу в Україні, які організовуються ТОВ в межах Договору та додатках до нього, при цьому ТОВ як отримувач спонсорської допомоги зобов’язується здійснювати популяризацію імені, найменування та знаків для товарів та послуг спонсора, тобто, операції, що здійснюються ТОВ в рамках Договору, за своєю сутністю є рекламними послугами, які оплачуються за рахунок спонсорської допомоги.
Враховуючи викладене вище, у платника виникли наступні питання:
1.Чи можуть розглядатися отримані ТОВ кошти за Договором,як отримання безповоротної фінансової допомоги;
2.Який порядок оподаткування спонсорської допомоги, яка надається на підставі Договору об’єктом оподаткування податком на прибуток;
3.Чи є спонсорська допомога у грошовій формі, яка надається на підставі Договоруоб’єктом оподаткування податком на додану вартість;
4. Чи виникають у ТОВподаткові зобов’язання з ПДВ при отриманні коштів від спонсора (спонсорської допомоги) за Договором щодо популяризації імені, найменування та знаків для товарів і послуг спонсорства.
До питань 1, 2
Відповідно до ст. 1 розд.IЗакону України від 03 липня 1996 року
№ 270/96-ВР «Про рекламу»спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.
Відповідно до пп. 5.1 - 5.3 ст. 5 розд. І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 розд. І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів згідно з
п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є безповоротною фінансовою допомогою.
Враховуючи викладене вище, спонсорська допомога для цілей оподаткування розглядається як безповоротна фінансова допомога.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за операціями з отримання безповоротної фінансової допомоги.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з отримання безповоротної фінансової допомоги належить до компетенції Міністерства фінансів України.
До питань 3,4
Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розд. V Кодексу встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з п.п. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розд. V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 розд. I Кодексу).
Під постачанням послуг згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розд. I Кодексу розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є:
передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;
постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).
Правила формування бази оподаткування ПДВ визначено ст. 188 розд. V Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 розд. V Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.
Відповідно до п.п. «а» і «б» п. 187.1 ст. 187 розд. V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 розд. V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п.«а» п. 198.1 ст. 198 розд. V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 розд. V Кодексу (п. 198.6 ст. 198 розд. V Кодексу).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.
Згідно з п. 186.3 ст. 186 розд. V Кодексу місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, операція з постачання рекламних послуг платником податку, місце постачання яких визначено на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ.
За такою операцією платник ПДВ - постачальник таких послуг (ТОВ) згідно з вимогами статей 187 та 201 розділу V Кодексу зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на покупця (спонсора), а також зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (спонсора – платника ПДВ) на включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |