Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2017 р. № 11/С/99-99-13-01-03-14/ІПК

Щодо розстрочення у 2017 році податкових зобов’язань

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення ...... щодо розстрочення у 2017 році податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з отриманням доходів у вигляді додаткового блага, відповідно до пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та повідомляє таке.

Відповідно до ст. 37 Кодексу податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс та закони з питань митної справи пов’язують сплату ним податку.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо (ст. 23 Кодексу).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі -податок), зокрема, визначення кола платників податку, об’єкта та бази оподаткування, ставки податку, особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів регламентується розділом IV Кодексу.

Статтею 164 Кодексу визначається база оподаткування податком, яка визначається як загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу. При цьому загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом (п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

Отже, при розрахунку податкових зобов’язань з податку платник податків використовує базу оподаткування і порядок її визначення, що діяв на момент нарахування (виплати, надання) доходів такому платнику податків.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, до якого, зокрема, відноситься п.п. «д» п.п. 164.2.17.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у редакції, що діяла у 2016 році, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладені відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2016 році - 689 грн., що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому у разі дотримання кредитором: умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий боржник відображає суму зазначеного доходу у річній податковій декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017. Зазначеними змінами передбачено, що з 01.01.2017 платник податку при визначені бази оподаткування податком має право за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), сплатити суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Таким чином, при розрахунку загального річного доходу за результатами 2017 року платник податків має право скористатися нормою щодо розстрочення податкових зобов’язань у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Разом з тим, повідомляємо, що при сплаті податкових зобов’язаннях, що виникли за результатом 2016 року, платник податку має право скористатися механізмом розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, який встановлено ст. 100 Кодексу. Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 № 574, передбачено, що дія порядку поширюється, зокрема на платників податків -фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з Кодексом.