Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2021 р. № 3680/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області, розглянувши Ваш запит від ____ з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.  

Згідно із запитом фізична особа – підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування другої групи, здійснює діяльність в сфері роздрібної торгівлі побутовими електротоварами. Під час продажу товару проводить розрахункові операції через програмний реєстратор розрахункових операцій «Вчасно каса». 

         1. Чи відноситься до доходу платника єдиного податку сума готівки відображена у кожному з чеків, сформованих окремо – при передоплаті та при остаточному розрахунку, загальна сума якої становитиме 300 грн. (виходячи із описаної для прикладу ситуації)?

         2. Чи відноситься до доходу платника єдиного податку лише сума фактично отриманої готівки за товар у розмірі 200 грн., незалежно від того, що загальна сума готівки за двома чеками – при передоплаті та при остаточному розрахунку - становитиме 300 грн. (виходячи із описаної для прикладу ситуації)?

Правові засади застосування РРО/програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995
№ 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання,  які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, із змінами та доповненнями (далі - Положення №13).

Пунктом 2 р.ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО/програмний РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО/програмний РРО з використанням режиму попереднього  програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через РРО/програмний РРО із використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів, обліку їх кількості, врахуванням здійснених раніше оплат та форми таких оплат.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Кодекс).

Відповідно до статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, визначено пунктом 292.11 статті 292 Кодексу.

Пунктом 296.1 статті 296 Кодексу передбачено, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі в електронному або паперовому форматі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Відповідно до пункту 292.6 статті 292, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 292.13 статті 292 Кодексу, дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу, в тому числі, звітності пов’язаної із використанням РРО та/або ПРРО.

Доходом ФОП – платника єдиного податку є загальна сума виторгу проведеного через РРО та/або ПРРО без врахування витрат.

В наведеному до звернення прикладі було не дотримано вимоги щодо видачі покупцю розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму розрахунку із зазначенням назви, кількості товарів, інших обов’язкових реквізитів, а саме:          згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, у наведеному до звернення прикладі, невірно зазначена послідовність створення розрахункових документів, а саме: перший розрахунковий документ має містити в собі відомості відповідно номенклатури товарів, яка ведеться СГ, з відображенням суми отриманих коштів та суми сформованого кредиту.

Таким чином, при частковій оплаті замовлених пральної машини та змішувача (відповідно наведеного прикладу) на загальну суму 200 грн. та часткової їх оплати споживачем готівкою у сумі 100 грн., Ви були зобов’язані:

         -   видати споживачу фіскальний чек ПРРО з відображенням в ньому, зокрема, назв товарів, їх ціни, загальної вартості та суми оплати, фактично внесеної споживачем;

         -   відобразити у цьому ж чеку суму сформованого кредиту, який залишився не сплаченим, як різниця вартості товару та оплати за нього в момент видачі покупцю;

        - під час остаточного розрахунку Ви повинні були сформувати та видати/надіслати споживачу чек на суму погашення кредиту, з відображенням у такому розрахунковому документі, що підтверджує остаточну оплату реквізитів документу на підставі якого такий кредит було погашено, а не повторно вносити до фіскальної пам’яті ПРРО відомості щодо проданого товару.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.