Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2021 р. № 3683/ІПК/26-15-07-05-07-13

Головне      управління   ДПС    у    м. Києві      розглянуло      звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо  складання  первинних документів  в ході реалізації товару через інтернет-магазин, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє наступне.

За умовами запиту, одним з напрямків діяльності Товариства є реалізація товарів за допомогою інтернет-магазину. Фізичні особи – клієнти інтернет-магазину  Товариства здійснюють передоплату товару з власної банківської картки через платіжний сервіс LiqPay. Реєстрація фіскальних чеків за кожною отриманою сумою передоплати здійснюється за допомогою програмного РРО.

Продаж без передоплати здійснюється відправленням товару Покупцям за допомогою перевізника «Нова Пошта» з накладеним платежем. Перевізник приймає грошові кошти від фізичних осіб при отриманні ними товару та перераховує їх на розрахунковий рахунок Товариства.

У заявника виникли питання якими первинними документами повинні підтверджуватись господарські операції з реалізації товару через інтернет-магазин у випадках:

1. Продаж товару, передплаченого за допомогою платіжного сервісу LiqPay;
2. Продаж товару без передоплати, відправленого Покупцю через перевізника з накладеним платежем.

Щодо питання 1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються  нормами  Податкового  кодексу   України від 02.12. 2010 № 2755-VI (далі – Кодекс), (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Для цілей оподаткування, як встановлено пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999  № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абз. 11 ч.1 ст.1 Закону № 996).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша ст. 9 Закону № 996).

         Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються  у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг(частина друга ст. 9 Закону № 996).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому  звітному   періоді,   в  якому вони були здійснені (частина 5 ст. 9 Закону     № 996).

Відповідно до п. 1.2 Положення  про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2.1 Положення № 88  первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 2  Закону  України  від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі  - Закон №265) визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом №265, і зареєстрованим у  встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів , яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Тобто, суб'єкт господарювання зобов'язаний, у разі надходження оплати, сформувати замовлення споживачеві та додати до нього роздрукований розрахункових документ (фіскальний чек), де вказано форму оплати «БЕЗГОТІВКА» «ПЕРЕДПЛАТА», «КАРТКА» тощо.

Також, розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій або програмними реєстраторами розрахункових операцій в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій. (пункт 5 Розділу І Положення № 13).

Таким чином, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

При цьому, особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку повинен бути наданий розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 статті 3 Закону № 265).

Закон України від 03.09.2015  № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі  - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів  із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів,буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абз. 2  ч. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (ч. 3 ст. 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 (далі – Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема поштою та, як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією за договором з продавцем.   

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжного сервісу Liq Pay та інших суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту». При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначеного вище платіжного сервісу, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном (у разі необхідності).

Щодо питання 2

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови накладеного платежу, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.       

Отже, у разі отримання оплати за продані товари (надані послуги) із застосуванням платіжного сервісу LiqPay, тобто із застосуванням інтернет-еквайрингу або небанківських терміналів самообслуговування, та інше, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

У випадках отримання оплати за товари (послуги) в позаробочий час, рекомендуємо застосовувати РРО та/або ПРРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі – Положення  № 375), Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльності якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політик, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку ( п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно - правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ч. 2 ст. 6 Закону № 996).

 Відповідно до п.52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.