Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.10.2021 р. № 3686/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло Ваше звернення від _______ щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє. 

Згідно із запитом фізична особа – підприємець (далі – ФОП), здійснює торгівлю косметичною продукцією. Покупці оплачують замовлення на підставі виставлених продавцем рахунків через сервіси дистанційного обслуговування Приват24, Ощад24/7 за допомогою платіжних карток. Продавець на підставі банківських виписок про оплату покупцем замовлення відправляє косметичну продукцію через службу доставки (Нова пошта). У кожну посилку вкладається видаткова накладна на відправлений товар із зазначенням, що товар оплачено.

         1. Чи є розрахунковими у розумінні Закону України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які вимагають застосування РРО, операції з оплати товарів, коли покупці здійснюють оплату на поточний банківський рахунок ФОП у банку, з допомогою платіжних карток через системи дистанційного обслуговування Приват24, Ощад24/7?

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

 Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 № 2346-III
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, в тому числі дистанційно.

Інтернет – банкінг це загальна назва технології дистанційного банківського обслуговування, що надає доступ до рахунків і операцій по ним. За своєю суттю не може бути будь-яким, а стає доступним при використанні реквізитів розрахункового рахунку,є аналогічним здійсненому за допомогою відділень банківських установ та не потребує застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не має ознак розрахункової операції у розумінні Закону № 265.

Тобто, Інтернет – банкінг фактично є технологією дистанційного банківського обслуговування, не може бути віднесений до платіжних інструментів, а відтак не є електронним платіжним засобом у розумінні законодавства. Наголошуємо, що Закон № 265 не містить визначення зазначеного поняття.

Окремо зазначаємо, що обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

         1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

         2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 РРО та/або програмний РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що дія пункту 14 статті 9 Закону № 265 розповсюджується на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки виключно за послуги та виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

         реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

         реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

 У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Відповідно до податкової декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2018 рік платником задекларовано обсяг доходу у розмірі 1113400,48 гривень.

Тобто, в 2018 році був перевищений граничний обсяг доходу встановлений Кодексом. 

З урахуванням викладеного повідомляємо, що здійснення ФОП                    розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі через (установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг) або безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок, а також платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), ФОП може не застосовувати РРО та/або ПРРО, не зважаючи на перевищення граничного обсягу доходу у 2018 році.

Враховуючи викладене, а також той факт, що Ваше питання не містить в собі однозначно – зрозумілого для ДПС змісту, повідомляємо наступне:

         - операції здійсненні у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг) не підпадають під визначення розрахункової у розумінні Закону № 265;

         - операції здійсненні у безготівковій формі через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок не підпадають під визначення розрахункової у розумінні Закону № 265;

         - операції здійсненні з використанням платіжних сервісів Приват 24 або
Ощад 24/7, що призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування Вами, як запропонованого покупцям способу оплати товарів, в межах договорів купівлі – продажу, підпадають під визначення розрахункової у розумінні Закону № 265.

Звертаємо увагу, що у Вашому зверненні наведений не відповідний висновок щодо належності розрахунків, проведених за допомогою Приват24, Ощад24, Монобанк та Liqpay, до банківських операцій, посилаючись на лист Національного банку України (далі - Національний банк) від 30.12.2020 №57-0009/80572 (далі – лист).

Національний банк листом не надавав роз’яснень щодо терміну «банківські операції». Зазначеним листом Національний банк лише надав відповідь Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) на порушене міністерством питання «чи є онлайн оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay тощо банківськими операціями» (лист Національного банку від 11.02.2021 № 57-0010/11141) та взагалі не роз’яснював Податкове законодавство.

Таким чином, банківською послугою при он-лайн оплаті товарів та послуг через Приват24, Ощад24 тощо, є сам переказ коштів з одного рахунку на інший, а розрахунковою операцією, в розумінні Закону № 265, є оплата товарів, робіт, послуг споживачами, відповідно укладеного договору чи/або пропозиції продавця.

Водночас зауважуємо, що стаття 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) встановлює обмеження щодо діяльності банків, що стосуються здійснення ризикової діяльності, діяльності у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника тощо. Вимоги статті 48 Закону про банки не стосуються питання, порушеного Мінекономіки.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.