Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2021 р. № 3735/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що рішенням ……. міської ради від 23.06.2021 № ……. (далі – Рішення) припинено дію договорів оренди земельних ділянок від 06.03.2020, від 13.03.2020 (далі – Договори 1, 2, Ділянки 1, 2), та здійснене нотаріальне посвідчення цих Договорів. Водночас, цим Рішенням Товариству надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки «…з метою забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за фактичним розташуванням торговельного павільйону багатофункціонального призначення, нежитлового приміщення, нежитлових будівель, житлового будинку і гаражів…» (далі – Ділянка 3) із зобов’язанням надання погодженого відповідно до чинного законодавства проєкту землеустрою до міської ради для прийняття відповідного рішення. 

Товариство, посилаючись на те, що право користування Ділянкою 3 знаходиться в стадії оформлення, а Договори 1, 2 припинені, просить надати роз’яснення щодо виникнення у нього обов’язку справляння плати за землю за зазначені Ділянки.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.2 ст. 288 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п 286.1 ст. 286 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону України «Про оренду землі» (далі – Закон).

Встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, контролюючі органи наділені повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов’язковими.

Рішенням встановлено, що відповідно до ст. 32 Закону ініціатори розірвання договорів оренди – Товариство та фізична особа, мають сплатити орендну плату за один рік з моменту виконання п. 4.2 Рішення, а саме з моменту нотаріального посвідчення розірвання Договорів 1, 2, та здійснити державну реєстрацію прав за цими Договорами відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, Товариство повинно сплачувати плату за землю у формі орендної плати за Ділянки 1, 2 до державної реєстрації припинення прав по таких Договорах та виконання умов Рішення.

Стосовно питання оподаткування за користування Ділянкою 3, то наведена у зверненні інформація є недостатньою щодо формування висновку для обчислення сум податкових зобов’язань з плати за землю.

Додатково повідомляємо, що ставки земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом, та виду цільового призначення землі (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.