Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2021 р. № 3768/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ФОП (далі - Підприємець) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з Головного управління ДПС у області листом від 27.09.та в порядку статті 52Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно запиту, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи без ПДВ) та здійснює діяльність у сфері послуг.

Підприємець звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО)у разі перевищення платником єдиного податку (фізичною особою - підприємцем) в календарному році граничного обсягу доходу встановленого Кодексом.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Окремо зазначаємо, що Закон № 265 регулює питання застосування РРО та/або ПРРО при продажу товару/наданні послуги, а не визначає вимоги до позначення рахунків згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку».

Отже, при здійсненні розрахункових операцій, як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим на загальних підставах та залежить від запропонованого Вами варіанту оплати, а не рахунку з якого поступили кошти.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що дія пункту 14 статті 9 Закону № 265 розповсюджується на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Відповідно до податкової декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця Косминої Л.М.за 2019 рік платником задекларовано обсяг доходу у розмірі 1371641 гривень.

Тобто, в 2019 році був перевищений граничний обсяг доходу встановлений Кодексом. 

З урахуванням викладеного повідомляємо, що здійснення
Підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.

При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі через (установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг) або безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок, а також платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку),Підприємець може не застосовувати РРО та/або ПРРО, не зважаючи на перевищення граничного обсягу доходу у 2019 році.

Також, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись при здійсненні розрахунків виключно за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів,.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.