Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2021 р. № 3691/ІПК/99-00-18-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариствата керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Товариством у своєму зверненні повідомлено про надання ним власних будівель в оренду. При цьому, окрім орендної плати за такі приміщення, орендарі сплачують Товариству компенсацію орендної плати за земельні ділянки, на яких розташована така нерухомість.

Враховуючи зазначене, Товариство звертається за роз’ясненням питання щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) сум компенсації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та сум компенсації земельного податку, які отримано від орендарів нерухомості, згідно укладених окремих договорів про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати.

Також, Товариство просить висловити позицію ДПС щодо консультації
від 15.09.2017 розміщеної у журналі «Вісник» про порядок визначення бази оподаткування ПДВ операцій з відшкодування земельного податку.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов’язаних з нерухомим майном, зокрема таких як орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, земельний податок, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за нерухоме майно.

Таким чином, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок та податок на нерухоме майно.

Разом з цим, відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами, зокрема, самостійної сплати грошових зобов’язань є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених статтею 87 Кодексу,
а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, щосправляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, у випадку, якщо орендодавцем, який єнебюджетною установою отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація)орендної плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та/або земельного податку, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Щодо позиції ДПС щодо консультації від 15.09.2017 розміщеної у журналі «Вісник» про порядок визначення бази оподаткування ПДВ операцій з відшкодування земельного податку, повідомляємо, що у разі виникнення у Товариства необхідності отримання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу,ДПС, керуючись главою 3 Кодексу, рекомендує Товариству звертатись до такого контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.