Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2021 р. № 3696/ІПК/13-01-18-04-09

Головне управління Державної податкової служби у Львівській області розглянуло звернення щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток підприємств окремих операцій та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє таке.

Як викладено у зверненні товариство є мікропідприємством та прийняло рішення про невикористання податкових різниць. Товариство планує:

з початку нового звітного періоду (місяця) почати нумерацію податкових накладних в місячному проміжку (раніше нумерація велась наростаючим підсумком за рік);

віднести на поточні витрати донараховані штрафні санкції згідно з пунктами 120¹.1, 120¹.2  статті 120¹ розділу II ПКУ за актами поточного року.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу IІ ПКУ.

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах ,,а” – ,,й” пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, таким реквізитом, зокрема, є порядковий номер податкової накладної. При цьому норми ПКУ не встановлюють порядку нумерації податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1307 порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів).

Зокрема, у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.

Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Отже, товариство самостійно обирає період, протягом якого послідовно присвоюються номери податковим накладним.

У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Однак, в зверненні вказано, що товариство є мікропідприємством та прийняло рішення про невикористання податкових різниць.

Отже, операції з визначення витрат та фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зі змінами та доповненнями).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу IІ Кодексу).