Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.
У зверненні Товариство повідомило, що планує здійснювати роздрібну торгівлю пальним, для заправлення кораблів, суден, яхт, та інших водних видів транспорту, які пересуваються по річці Дніпро. Для здійснення своєї діяльності Товариство має взяти у ДП _____судно під назвою _____.
Судно знаходиться в належному технічному стані, обладнане спеціальними резервуарами для зберігання пального, первинними засобами пожежогасіння та іншими елементами, що необхідні для нормального та безпечного функціонування АЗС, окрім того на судно буде встановлена паливо роздавальна колонка.
Товариство запитує:
Щодо питань 1 та 2.
Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Відповідно Закону № 481, ліцензуванню підлягають види діяльності з пальним визначення якого, наведене у п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14Кодексу .
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання
(у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років (ч. 31 ст. 15 Закону № 481).
Для отримання ліцензії, зокрема на право роздрібної торгівлі пальним разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів (частина тридцять дев'ята статті 15):
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Для отримання ліцензії на право торгівлі пальним для нафтоналивних несамохідних морських/річкових бункерувальників, суден, які здійснюють заправлення морських або річкових суден, заявником:
замість документів, що засвідчують право власності або користування земельною ділянкою, може бути надані копії документів якими надається право розміщення такого судна в акваторії водойми згідно діючого законодавства (договір оренди/суборенди причальної стінки в порту тощо), зазначене, відповідає вимогам ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, де вказано, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватись на умовах оренди земельної ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідницьких робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об’єктів портової інфраструктури та інших об’єктів водного транспорту;
в якості документу, що підтверджує факт введення такого суднав експлуатацію може бути надано копію свідоцтва про право власності на судно та свідоцтва про придатність до плавання або класифікаційне свідоцтво на судно або акт огляду судна, що видані у відповідності до Кодексу торгового мореплавства України, Закону України «Про транспорт», Інструкції про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України, що затверджена наказом Міністерства транспорту Українивід 19.04.2001 № 225, зареєстрованиму Міністерстві юстиції України 0705.2001 № 400/5591.
Відповідно до статті 22 Кодексу торговельного мореплавства України та статей 26 та 29 Закону України від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР «Про транспорт» постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 814 затверджено «Положення про Регістр судноплавства України» (далі – Регістр). Регістр є національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських та річкових торговельних суден.
Відповідно до даних Регістру (http://www.shipregister.ua) станом на сьогодні судно______ не зареєстровано в Регістрі.
Водночас слід зазначити, що до кожного конкретного випадку подання платником податків документів на отримання ліцензії слід враховувати індивідуально, з урахуванням повноти наданих документів, пояснень та інформації.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (ч. 36 ст. 15 Закону № 481).
Статтею 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено, що розрахунковою операцією є, зокрема приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (ст. 3 Закону № 265).
Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО).
Щодо питань 3-5.
Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається, зокрема пальне на митній території України (пп. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу п.п.14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Розпорядник акцизного складу пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п.14.1.224 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Як зазначено у зверненні Товариства, судно обладнане спеціальними резервуарами для зберігання пального. Дане судно буде пришвартоване в одному конкретному місці і здійснюватиме заправку водних об’єктів як стаціонарна АЗС на воді.
У разі, якщо судно буде пришвартоване в конкретному місці та обладнане резервуарами для зберігання пальногоу розумінніпп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу єакцизним складом, а Товариство у розумінні п.п.14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу – розпорядником акцизного складку.
Відповідно до п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального та акцизних складів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 р. за № 1241/35524.
Пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |