Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2021 р. № 3640/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ДП щодо порядку оподаткування  ПДВ операцій з надання послуг контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів, та, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, ДП укладено договір з іншим суб’єктом господарювання – резидентом (далі – Виконавець) про надання послуг  з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту, у разі, якщо такі вантажі перевозяться у міжнародному та транзитному сполученні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 90 глави 17 Митного кодексу України (далі - МКУ), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України визначено Законом України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі - Закон № 1172).

Відповідно до статті 1 Закону № 1172 транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до статті 7 Закону № 1172-XIV транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи) (стаття 1 Закону № 1172).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1172 транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце їх фактичного постачання а саме:

послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном  (підпункт 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно з пунктом 197.8 статті 197 ПКУ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням) звільняються від оподаткування ПДВ.

Слід зазначити, що при визначенні порядку оподаткування здійснюваних операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку -  превалювання сутності над формою (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), згідно з яким для цілей податкового обліку беруться до уваги  економічні наслідки , створені господарськими операціями, а не особливості  оформлення таких операцій.

Щодо питання 2

Виходячи із аналізу норм ПКУ та опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, та зважаючи на те, що ДП отримує від Виконавця послуги з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту, а не послуги з перевезення, то такі послуги з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту з метою оподаткування ПДВ не можуть розглядатися як послуги з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів, та до операцій з їх постачання не можуть застосовуватися особливості оподаткування ПДВ, визначені  підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ.

Якщо послуги з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту, про які йдеться у зверненні, належать до категорії послуг, визначених пунктом 197.8 статті 197 ПКУ,  то операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.

Якщо такі послуги не належать до категорії послуг, визначених  пунктом 197.8 статті 197 ПКУ, то операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 1

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства. В рамках надання податкової консультації не проводиться оцінка правильності розуміння платником податку або його контрагентом тих чи інших норм податкового законодавства.

Разом з тим слід зазначити, що будь-який платник податку (у тому числі постачальник послуг, про які йдеться у зверненні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту), із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

При цьому у разі виникнення необхідності визначення належності послуг з контролю за вивантаженням насипних і наволочних вантажів методом зняття кузова вагонів з візків у морському порту, що надаються при здійсненні транзитного перевезення таких вантажів, до  послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) таких вантажів транзитом через митну територію України, які відповідно до пункту 197.8 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, платник податку може звернутися до Міністерства інфраструктури України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.