Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2021 р. № 3658/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування результатів спільної діяльності фізичних осіб – підприємців та порядку ведення звітностіі в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку.Між двумя фізичними особами –підприємцями укладено договір простого товариства для здійснення спільної діяльності.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Якими нормативними актами повинен керуватися оператор спільної діяльності при веденні бухгалтерського та податкового обліку результатів спільної діяльності?

2. Яку звітність подає оператор спільної діяльності за результатами спільної діяльності на  підставі договору простого товариства?

3. Яким нормативним актом затверджено форму (бланк) балансу та фінансової звітності, які повинен заповнити та здати контролюючому органу оператор спільної діяльності за результатами спільної діяльності?

4. В якому порядку оподатковуються результати спільної діяльності фізичних осіб – підприємців, що обрали для власної діяльності спрощену систему оподаткування (третя група)?

 

Щодо питань 1-4

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно із статтею 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, передбачено статтями 1130 – 1143 ЦКУ.

Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу  визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 64.6 статті 64 розділу II Кодексу на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91 із змінами і доповненнями, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

На сьогодні Кодексом для договорів про спільну діяльність встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком з реалізації пального та спирту етилового (підпункт 14.1.139 пункту 14.1
статті 14, підпункт 4 пункту 180.1 статті 180, підпункт 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу).

Визначенняплатникаподатку на доданувартістьнаведене у пункті 180.1 статті 180 Кодексу, а терміну «особа» надане в підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів про спільну діяльність визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Відповідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Оподаткування доходів та визначення їх складу для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1
розділу XIVКодексу.

Порядок визначеннядоходівтаїх склад для платниківєдиногоподаткупершої – третьоїгрупвизначеностаттею 292 Кодексу.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Кодексудоходом платникаєдиногоподаткуфізичної особи – підприємця є дохід, отриманийпротягомподаткового (звітного) періоду в грошовійформі (готівковій та/абобезготівковій); матеріальнійабонематеріальнійформі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаютьсяотримані такою фізичною особою пасивні доходи у виглядіпроцентів, дивідендів, роялті, страховівиплати і відшкодування, доходи у виглядібюджетнихгрантів, а також доходи, отриманівід продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на правівласностіфізичнійособі та використовується в їїгосподарськійдіяльності.

Підпункт 291.5 статті 291 Кодексумістить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, в якому відсутні застереження щодо укладення фізичною особою – підприємцем договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

З урахуванням викладеного, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи. Але такі фізичні особи – підприємці мають враховувати, що види діяльності в рамках договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Якщодоговір про спільнудіяльність не обліковується в контролюючих органах і коженучасник такого договору перебуває на обліку в контролюючих органах, то такіучасники договору виконуютьобов’язкиплатниківподатківсамостійно. У цьомувипадкуучасникспільного договору фізична особа – підприємець – платникєдиногоподатку повинен враховуватидохідвідздійсненнядіяльності за договором про спільнудіяльність у загальному порядку разом з результатами діяльностівідпровадженнявласноїгосподарськоїдіяльності.

Зауважуємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.