Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що є учасником іноземної компанії, яка утворена та зареєстрована відповідно до законодавства іншої держави. Починаючи з 01.01.2022 вказана іноземна компанія буде вважатись контрольованою іноземною компанією, а платник податку – контролюючою особою. Зазначена компанія планує отримувати доходи з України у вигляді процентів за позикою, що буде надана українській компанії.
У зв’язку із зазначеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування суми прибутку, що фактично буде виплачена контролюючій особі.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) вносяться зміни, зокрема в частині оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, які набирають чинності з 01.01.2022.
Згідно з п. 14 Закону № 466 розділ I Кодексу буде доповнено ст. 392 Кодексу та відповідно до п. 98 Закону № 466 положення ст. 170 Кодексу доповнено новим п. 170.13 Кодексу.
Так, зокрема п. 392.2 ст. 392 Кодексу визначено оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.
Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа. Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків) (п.п. 392.2.1 п. 392.2 ст. 392 Кодексу).
Відповідно до п.п. 392.2.2 п. 392.2 ст. 392 Кодексу об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу, або за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.
Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб (п.п. 392.2.3 п. 392.2 ст. 392 Кодексу).
Порядок обчислення скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в Україні, визначено п. 392.3 ст. 392 Кодексу.
Водночас п. 392.4 ст. 392 Кодексу передбачено звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.
Відповідно до п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання умов, визначених
п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу.
Згідно з п.п. 392.4.2 п. 392.4 ст. 392 Кодексу незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується, зокрема, умова, що загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи зі всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 392.3.2 п. 392.2 ст. 392 Кодексу (п.п. 392.4.3 п. 392.4 ст. 392 Кодексу).
Крім того, оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній визначено п. 170.13 ст. 170 Кодексу.
Платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 392 Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною
п. 167.1 ст. 167 Кодексу п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Зауважуємо, що норми п. 170.13 ст. 170 та ст. 392 Кодексу набирають чинності з 01 січня 2022 року відповідно до Закону України від 17 грудня
2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», а отже, можуть бути застосовані виключно з 2022 року.
Крім того, об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |