Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2021 р. № 3754/ІПК/99-00-16-01-02-16

Державна податкова служба України  розглянула  звернення  
Товариства щодо  довідки, яка підтверджує податковий статус резидента Латвії, з метою застосування українсько-латвійського договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство укладає договори з нерезидентами, юрисдикцією реєстрації яких є Латвійська Республіка, що передбачають виплати на користь таких нерезидентів доходів, що є об’єктом оподаткування  податком на доходи нерезидентів.

Нерезидентом (отримувачем доходів) надано довідку, видану компетентним органом про те, що такий нерезидент є податковим резидентом Латвійської Республіки, і ця довідка відповідно до латвійського законодавства з питань оподаткування надається платнику податків в електронному вигляді.

Оскільки, як вважає заявник, Кодекс не містить  обмежень та/або  застережень щодо виду документа (електронний чи паперовий вигляд) та з огляду на положення ст. 8 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг”, якими передбачено, що  „юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму”  і „електронний документ не може бути застосовано як оригінал у випадках, передбачених законом”, потребує роз’яснення питання, чи має право Товариство використовувати довідку,  видану компетентним органом Латвійської Республіки контрагенту, яка підтверджує, що він є податковим резидентом Латвії, в електронному вигляді, з метою застосування  Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно (далі – Конвенція) до доходів, виплачуваних такому контрагенту-нерезиденту.

Пунктом 103.2 ст. 103 розд. ІІ „Адміністрування податків, зборів, платежів” Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з  урахуванням  особливостей,  передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки  (або її нотаріально засвідченої копії),  яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни,  визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, зазначені вимоги до довідки, встановлені ст. 103 Кодексу, не містять застережень інших, ніж ті, що стосуються форми довідки, зокрема щодо способу видачі цієї довідки компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України.

Положення Конвенції, ратифікованої 12.07.1996 (Закон України № 331/96-ВР), яка є чинною в українсько-латвійських податкових відносинах з 21.11.1996, застосовуються „до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1) і поширюються на існуючі податки, одним з яких, зокрема в Україні, є „податок на прибуток підприємств” (ст. 2).

Для цілей цієї Конвенції термін „компетентний орган” стосовно Латвії  означає  „Міністра фінансів або його повноважного представника” (п.п. „і” п. 1 ст. 3 Конвенції).

Враховуючи зазначене, згідно з вимогами порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує резиденту Латвії доходи із джерелом їх походження з України, має право на самостійне застосування зменшеної ставки податку чи звільнення від оподаткування, передбачених Конвенцією на час виплати цих доходів, якщо їх фактичним власником - нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), видану компетентним органом Латвійської Республіки за формою та у спосіб, встановленими латвійським законодавством. Водночас така довідка також має відповідати іншим вимогам, зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу,  щодо легалізації та перекладу на українську мову офіційних документів, виданих іноземними компетентними органами, у порядку, встановленому законодавством України.

Разом з тим звертаємо увагу, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначаються повноваження контролюючих органів, до функцій яких належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такі контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

Таким чином, надання роз’яснень з питань, які стосуються сфери електронного документообігу та використання електронних документів, зокрема іноземних офіційних документів,  не належить до повноважень ДПС.

Водночас повідомляємо, що згідно зі ст. 13 Закону України „Про міжнародне приватне право” „документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України”.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).