Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2021 р. № 3785/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків на отримані за договором 2006 року кошти придбав у власність квартиру, яку передано в іпотеку. У 2018 році платником підписано договір про розірвання іпотечного договору. Крім того, новим кредитором, на підставі відступлення прав вимоги первісним кредитором, було запропоновано варіант врегулювання заборгованості, при виконанні умов якого позичальник звільнявся від подальшого виконання обов’язків щодо повернення заборгованості за договором про іпотечний борг. У 2020 році банк повідомляє позичальника про анулювання заборгованості за кредитним договором
2006 року та про обов’язок позичальника сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

щодо оподаткування доходу у вигляді додаткового блага в результаті прощення (анулювання) основної суми боргу податком на доходи фізичних осіб та військовим збором,

при дотриманні яких умов позичальник, якому банк здійснив прощення (анулювання) боргу, не зобов’язаний сплачувати  податок з урахуванням змін, прийнятих до чинного законодавства України в 2021 році,

щодо застосування валютного курсу Національного банку України при нарахуванні доходу у вигляді додаткового блага в результаті прощення (анулювання) основної суми боргу,

щодо строку, протягом якого банк зобов’язаний повідомити позичальника про прощення (анулювання) боргу та виникнення у позичальника додаткового блага.

 

Щодо питань 1, 2 та 4

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Законом України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (далі – Закон № 1383), який набрав чинності 23.04.2021, внесено зміни до Кодексу, зокрема п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу доповнено абзацом третім такого змісту:

«основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності».

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Отже, у разі якщо кредитором здійснено прощення (анулювання) суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, то зазначена сума не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Крім того, з 23.04.2021 не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому слова: «(крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості)» були внесені до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу Законом № 1383.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.6 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

«…»

Враховуючи зазначене, оскільки кредитором було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) до 23.04.2021, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором. При цьому боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Зауважуємо, що п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не передбачено визначення терміну, протягом якого кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника про прощення (анулювання) боргу.

 

Щодо питання 3

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Оскільки кредитором здійснено анулювання заборгованості 01.04.2020 року, а отже на зазначену дату платник отримав дохід у вигляді додаткового блага, то перерахунок іноземної валюти у гривні здійснюється за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів, тобто станом на 01.04.2020 року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.