Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2021 р. № 3835/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець є платником єдиного податку другої групи і здійснює оптову і роздрібну торгівлю меблями, освітлювальним приладдям, деревиною та будівельними матеріалами. Покупці здійснюють оплату товарів на підставі рахунку-фактури зі свого банківського карткового рахунку із використанням банківського сервісу «Інтернет-банкінг».

Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець застосовувати РРО та/або програмний РРО при здійсненні покупцями безготівкових розрахунків за товари за допомогою платіжних та інших систем з використанням інтернетбанкінгу?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу здійснення.

Рахунок-фактура в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), інформацію про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов, та не є формою цивільно-правового договору.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або електронній формі та повинен мати реквізити, які дають змогу ідентифікувати господарську операцію та її учасників (назва підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назва контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури).

Рахунок-фактура містить в собі відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплата здійснюється за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, розрахунки, проведені за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгу) та не потребують застосування РРО оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні
Закону № 265.

Інтернетбанкінг (онлайн/веббанкінг) – один із видів дистанційного банківського обслуговування, який  надає доступ до рахунків та банківських операцій в будь-який час через Інтернет.

Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, за рахунком-фактурою абореквізитами розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.