Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2021 р. № 3895/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розглянула звернення  щодооподаткування доходу фізичної особи, отриманого при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у позасудовому порядку у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що уклав договір іпотеки квартири, з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором позики та повернення суми позики за яким в іпотеку було передано належну на праві власності квартиру. Зобов’язання по поверненню позики своєчасно виконані не були, в результаті чого між платником та Позичкодавцем прийнято рішення укласти Договір про задоволення вимог Позичкодавця, за умовами якого передати квартиру, яка перебуває в заставі за Договором позики, у власність Позичкодавця в рахунок виконання зобов’язань за Договором позики.

Таким чином,платникподатків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

            які податкові обов’язкищодоподатку на доходи фізичнихосіб та військовогозборувиникають у зв’язкуізукладаннямДоговору про задоволення вимог іпотекодержателя?

            чи виникає в даній ситуації обов’язокщодоподанняподатковоїдекларації про майновий стан та доходи?

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України (далі– ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право уразіневиконанняборжником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержатизадоволення за рахунокзаставленого майна переважно перед іншими кредиторами цьогоборжника, якщоінше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону аборішення суду (п. 1 ст. 574 ЦКУ).

Згіднозі ст. 20 Закону Українивід 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»заставодержательнабуває право зверненнястягнення на предмет застави вразі, якщо в момент настаннятермінувиконаннязобов'язання, забезпеченого заставою, не буде виконано, якщоінше не передбачено законом чи договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки), є Закон України від 05 червня 2003 року  № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898).

Згідно зі ст. 1 Закону № 898, іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

        передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахуноквиконання основного зобов'язання у порядку, встановленомуст. 37 Закону № 898;

        право іпотекодержателявідсвогоіменіпродати предмет іпотеки будь-якійособі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомуст. 38 Закону № 898.

Щодо першого питання повідомляємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

        Перелік доходів, які включаються до бази оподатковування платника податку встановлено нормами ст. 164 ПКУ, відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається, зокрема, згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманийплатникомподаткувід продажу (обміну) не частіше одного разу протягомзвітногоподаткового року житловогобудинку, квартириабоїхчастини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючиоб’єктнезавершеногобудівництва таких об’єктів, земельнуділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у п. 172.1ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Пунктом 172.3 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування (п. 172.8 ст. 172 ПКУ).

Таким чином, оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахуноквиконання основного зобов'язання за договором іпотекивважаєтьсяпродажемнерухомого майна, то отриманий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до положень ст. 172 ПКУ.

Також зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XXПКУ (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XXПКУ).

Перелік доходів, які не включаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПКУ, зокрема:

        основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (п.п. 165.1.29 п. 165.1
ст. 165 ПКУ);

        доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) (абзац другий п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Тобто зазначена норма містить обов'язкову умову, при виконанні якої дохід відвідчуження заставного майна не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Враховуючи викладене, якщо фінансовою установою (банком) здійснюється звернення стягнення на заставне нерухоме майно фізичної особи (боржника), придбане нею за рахунок, отриманого у такій установі кредиту, та внаслідок цього звернення установою набувається право власності на вказане майно, то слід вважати, що фізична особа (боржник) відчужила (продала) таке майно фінансовій установі. Дохід, отриманий від такого відчуження не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (боржника) відповідно до норм п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У разі недотримання вимог п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. 

Щодо другого питання повідомляємо, що порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 ПКУ, відповідно до п. 179.2 якої обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і вказана декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується.

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.