Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2021 р. № 3896/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції   повідомляє.

Фізична особа – резидент, повідомив, що є партнером  обмеженого партнерства (LP), зареєстрованого в … (далі – Партнерство). Відповідно до законодавства …., прибуток, отриманий Партнерством, не підлягає оподаткуванню в ….., а вважається прибутком  його партнерів, який вони повинні  задекларувати за місцем свого податкового резиденства. Учасниками партнерства  планується прийняти рішення про розподіл доходу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Чи виникають у фізичної особи – резидента, яка є партнером Партнерства податкові зобов’язання в Україні за фактом отримання прибутку Партнерством, без розподілу такого прибутку на користь фізичної особи,  до набрання чинності  правил оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній?

Чи є виплата  прибутку Партнерством дивідендами у розумінні Кодексу та які  податки зобов’язана сплачувати фізична – резидент, яка є партнером Партнерства?

Щодо першого питання

Відповідно до п. 98 Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) положення ст. 170 Кодексу доповнено новим п. 170.13 Кодексу «Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній», а також згідно з п. 14 Закону № 466 розділ I Кодексу доповнено ст. 39² Кодексу «Контрольовані іноземні компанії».

При цьому норми п. 170.13  ст. 170 Кодексу та ст. 39² Кодексу набирають чинності з 01 січня 2022 року відповідно до Закону України від 17 грудня
2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування».

Положеннями п. 39².1 ст. 39² Кодексу встановлені критерії для визначення частки  в іноземній юридичній особі, віднесення особи до такої,  що здійснює фактичний контроль над юридичною особою та інші питання стосовно визначення  контрольованої іноземної компанії.

Так, відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об'єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов'язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства.

Згідно з п.п. 39 ².2.2 п. 39 ².2  ст. 39 ²  Кодексу об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається фізичною особою до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п.170.13 ст. 170  Кодексу.

Отже, оподаткування доходу у вигляді частини прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до ст. 39² Кодексу незалежно від  розподілу такого прибутку на користь фізичної особи, буде здійснюватися у разі набрання чинності з 01.01.2022 положень п. 170.13 ст. 170 Кодексу та ст. 39² Кодексу,  з урахуванням зазначених норм.

До набрання чинності п. 170.13 ст. 170 Кодексу та ст. 39² Кодексу,  нерозподілений прибуток  іноземної компанії –  нерезидента на користь фізичної особи – резидента, не  розглядається як дохід фізичної особи – резидента у розумінні Кодексу.

Щодо другого питання

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку –отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.11.2 п.170.11 ст.170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п.13.5 ст.13 Кодексу).

Згідно з п.п.170.11.4 п.170.11 ст.170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Водночас з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідне детальне вивчення матеріалів (документів), що стосуються цієї справи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.