Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2021 р. № 3854/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                  щодо оподаткування ПДВ операцій нерезидента з постачання послуг із розрахунково-касового обслуговування Банку та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Банк є учасником міжнародних платіжних систем MasterCard i Visa та здійснює емісію електронних платіжних засобів (платіжних карток) таких платіжних систем.

Участь Банку у міжнародних платіжних системах забезпечується шляхом укладання відповідних ліцензійних договорів з MasterCard i Visa про членство у платіжних системах та використання торгових марок. У рамках таких договорів нерезиденти надають Банку послуги, пов’язані з переказом коштів, а також послуги розрахунково-касового обслуговування, а Банк сплачує нерезидентам відповідну винагороду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено Законом України від 05 квітня 2001 року за № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами і доповненнями (далі − Закон № 2346).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 2346 переказ коштів в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.

Переказ коштів − рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (пункт 1.24 статті 1 Закону № 2346).

Розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) такого клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (пункт 1.37 статті 1 Закону № 2346).

Платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно із Законом № 2346 та договором (пункт 1.28 статті 1 Закону № 2346).

Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону № 2346).

Учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги (пункт 1.43 статті 1 Закону № 2346). При цьому учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи (пункт 10.3 статті 10 Закону № 2346).

Згідно з пунктом 9.3 статті 9 Закону № 2346 Національний банк України веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі - Реєстр). Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14             розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг, пов'язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.

Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2017 року № 73 (далі –                    Перелік № 73). Відповідно до пункту 4 Переліку № 73 до таких операцій відносяться операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною, зокрема проведення розрахунків на кліринговій основі.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 і 2

 

Оскільки в описаній у зверненні ситуації постачальником послуг із розрахунково-касового обслуговування (у тому числі проведення розрахунків на кліринговій основі) є нерезидент та, відповідно, місцем постачання таких послуг згідно з пунктом 186.4 статті 186 розділу V ПКУ є місце реєстрації їх постачальника (нерезидента), тобто за межами митної території України, то операція нерезидента з постачання таких послуг Банку не буде об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому за такою операцією обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не виникатиме.

Разом з цим, з метою уникнення неоднозначного трактування норм ПКУ, Закону № 2346, положень Переліку № 73 та визначення правомірності надання зазначеними у зверненні нерезидентами безпосередньо послуг із розрахунково-касового обслуговування (у тому числі проведення розрахунків на кліринговій основі) Банку, ДПС рекомендує з порушеного питання звернутися до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).