X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2021 р. № 3860/ІПК/18-28-07-06-23

Головне управління ДПС у Сумській області (далі за текстом - Управління) за розглядом заяви […] (далі за текстом - Підприємство) від […] (вх. […] від […]) про надання індивідуальної податкової консультації стосовно доопрацювання реєстраторів розрахункових операцій (далі за текстом - РРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до отриманої заяви Підприємство у своїй діяльності використовує РРО, які перебували на обліку в контролюючих органах до набрання чинності наказів Міністерства фінансів України від 18 червня 2020 року № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13» (далі за текстом - Наказ № 306) та від 08 червня 2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі за текстом - Наказ № 309), у зв’язку з чим керуючись статтею 52 Кодексу Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультації в паперовій формі з наступних питань:  

1. Чи діють норми частини першої пункту 3 Наказу № 306 стосовно нерозповсюдження вимог до форми і змісту розрахункових документів, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, та які перебували на обліку в контролюючих органах, до дня набрання чинності з урахуванням норм Наказу № 329?

2. Чи потрібно доопрацьовувати РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, та які перебувають на обліку в контролюючих органах, до дня набрання чинності Наказу № 306 та № 329 в частині створення електронних розрахункових документів; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду?

3. У разі необхідності доопрацювання наведених вище РРО, таке доопрацювання стосується паперових чи електронних розрахункових документів, створених РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та які перебували на обліку в контролюючих органах, до 01.08.2021 року?

4. Чи потрібно у випадку доопрацювання РРО його перереєстровувати в органах податкової служби? Чи можна працювати з РРО під час його перереєстрації? Чи потрібно у такому випадку проводити перереєстрацію КОРО?

5. Які строки встановлені та види відповідальності передбачені за приведення у відповідність до Наказу № 306 та Наказу № 329 розрахункових документів / електронних розрахункових документів?

6. Чи потрібно отримувати від виробника РРО офіційне підтвердження можливості/неможливості доопрацювання РРО з урахуванням вимог Наказів №306 та №329?

Правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в України визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Закон                 № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. При цьому встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається (абзац другий преамбули Закону № 265).

Приписами пунктів 1, 2 та 3 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України                         від 21 січня 2016 № 13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі за текстом - Положення № 13).

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення № 13 визначено, що розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до Наказів № 306 та № 329 було внесено зміни до Положення № 13 стосовно реквізитів фіскальних касових чеків та товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО.

Отже, до 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку в органах державної податкової служби (далі за текстом - ДПС), обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках: найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду.

У зв’язку з прийняттям Наказу № 329, до 01 жовтня 2021 року, РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Таким чином, відповідаючи на питання 1, 2 та 6 у заяві від […] (вх. […] від […]) Управління повідомляє, якщо Підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС, до дня набрання чинності змін Наказами № 306 (01.08.2020) та № 329 (01.07.2021) такі РРО можливо застосовувати у подальшому та вони не потребують обов’язкового доопрацювання у межах визначеного строку служби РРО, якщо виробник (постачальник) РРО не має технічної можливості щодо їх доопрацювання.

Разом з тим, з метою виконання вимог законодавства, пропонуємо звернутися до постачальника (виробника) РРО та/або сервісної організації з обслуговування РРО для підтвердження технічної можливості (або неможливості) їх доопрацювання з урахуванням вимог наказів № 306 та № 329.

При цьому якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищевказані РРО, Підприємству необхідно їх доопрацювати з метою виконання вимог                     чинного законодавства щодо порядку проведення розрахунків.

У відповідь на питання 3 повідомляємо, що уразі необхідності доопрацювання РРО, згідно вимог Наказів № 306 та № 329, таке доопрацювання стосується, як паперових так і електронних копій розрахункових документів створених РРО з метою дотримання  Підприємством вимог Закону № 265.

Розглядаючи питання 4 слід зазначити, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України                                   від 14 червня 2016 року № 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048 (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Порядок реєстрації РРО № 547 та Порядок реєстрації КОРО № 547 відповідно).

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547 у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО: реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації; реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

При цьому заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (пункт 3 глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

Відповідно до абзацу третього пункту 14 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО                № 547 датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Згідно приписів пункту 1 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО № 547 на території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО (пункт 3 глави 3 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

У свою чергу відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО                      № 547 у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у книзі ОРО (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується РРО, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці книги ОРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання здійснює перереєстрацію книги ОРО.

Таким чином, уразі необхідності доопрацювання РРО на виконання вимог Наказів                   № 306 та № 329, що пов’язане зі зміною версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, Підприємству необхідно провести перереєстрацію таких РРО та книг ОРО до них у відповідності до визначених Порядків № 547, після чого продовжити проведення розрахункових операцій за зареєстрованими місцями здійснення розрахунків згідно РРО.

Відповідаючи на 5 питання у заяві слід зауважити, що РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306 (01.08.2020), проте не перебували на обліку в органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які формують РРО до 01 серпня 2021 року.

При цьому до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 8 червня 2021 року № 329.

Відповідно до приписів Положення № 13 стосовно вимог до змісту розрахункових документів визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів (до яких тепер віднесено зокрема наявність у касових чеках: найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду та цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265, з урахуванням приписів пункту 11 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного закону, у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб’єктів господарювання:

до 01 січня 2022 року застосовуються санкції у розмірі: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

з 01 січня 2022 року застосовуються санкції у розмірі: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Крім того відповідно до статті 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 155¹ КУпАП).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.