Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2021 р. № 3912/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового                кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє таке.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва, ремонту доріг та дорожнього покриття. У власності підприємства є власна та орендована спеціалізована будівельна техніка, автомобілі самоскиди та інші, без якої підприємство не може здійснювати свою фінансово-господарську діяльність. Підприємство постійно купує паливно мастилі матеріали для своїх власних господарських потреб. В штаті має понад 25 працевлаштованих осіб.

Товариство не здійснює реалізацію пального, пальне купується для власних потреб. За актом придбання-передачі, придбане пальне передається на відповідальне зберігання у кількісному виді на зберігання підприємству, яке має відповідні фізичні можливості та оформлені дозвільні документи на зберігання, продаж пального.

Товариство не має фізичної можливості (території та резервуарів для пального) зберігати велику кількість пального на своїй території та передає на відповідальне зберігання пальне іншому підприємству.

Враховуючи вищезазначене, Товариство запитує:

1. Чи потрібно Товариству, яке не здійснює оптово-роздрібну торгівлю пальним, а купує для власних господарських потреб та передає іншому підприємству по акту приймання-передачі придбаного пального (у кількісному виді) на відповідальне зберігання пальне, оформлювати відповідну ліцензію?

2. Яким чином Товариство зобов'язано оформлювати та які документи по передачі пального для власних потреб на відповідальне зберігання іншому спеціалізованому підприємству?

3. Чи буде вважатися передача Товариством пального (придбаного для власних потреб) іншому підприємству по акту приймання-передачі придбаного пального (у кількісному виді) на відповідальне зберігання на певний строк реалізацією палива?

До зазначених запитань.

Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону № 481).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії, зокрема, таких документів (частина тридцять дев'ята статті 15):

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно термінологічних визначень (стаття 1 Закону № 481):

1)        ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

2)        зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

На право здійснення діяльності зі зберігання пального передбачено отримання відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання. Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (п. 1. Стаття 133 Глава 14 Розділ III Господарський кодекс України).

Оренда майна та лізинг регулюється § 5 Господарського кодексу України (статті 283 та 292). Основа інших речових прав (права володіння, права користування тощо) згідно положень книги третьої «Право власності та інші речові права» Цивільного кодексу України передбачає загальні положення про право власності (Глава 23), загальні положення про речові права на чуже майно (Глава 30), загальні положення про найм (оренду) (Глава 58).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначає Закон № 481, норми якого є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів з цього питання.

Отже Законом № 481 передбачено:

а)        окремі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним, або зберігання пального, або оптової торгівлі з місцем оптової торгівлі пальним, тобто кожна з яких, надає право виключно на проведення певного виду діяльності з пальним;

б)        наявність у суб'єкта господарювання, який здійснює оптовий продаж пального, права власності або користування на місця зберігання пального, з яких здійснюється оптова торгівля пальним;

в)        зазначення у ліцензії місць, у яких здійснюється діяльність (крім оптової торгівлі без наявності місць торгівлі).

г)        отримання на право здійснення діяльності зі зберігання пального відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання. Суб'єкт господарювання може зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

Тому, може здійснюватися діяльність з зберігання пального виключно у місцях, які зазначені у ліцензії на здійснення такої діяльності та використовуються ліцензіатом на правах власності або користування та не  може здійснюватися діяльність, яка передбачає зберігання та/або продаж такого пального з місць оптової торгівлі/місць зберігання, якими на правах власності або користування користуються інші суб’єкти господарювання.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій,  відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається можливим.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.