Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2021 р. № 3913/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула запит Підприємства  стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Підприємство, зокрема, зазначає, що основним видом його діяльності являється надання послуг із зберігання пального, воно є платником акцизного податку та має ліцензії на зберігання пального.

До Підприємства (зберігача) звернувся контрагент (поклажодавець), у якого після повного розвантаження газовоза на акцизний склад Підприємства (зберігача) та реєстрації акцизної накладної ва відповідний обсяг пального фактично злитого до резервуару, в автоцистерні по технічним причинам, після повного розвантаження залишаються надлишки пального у вигляді парів.

В подальшому для проведення ремонтних робіт даного пересувного акцизного складу виникає необхідність відкачати пари з автоцистерни. Оскільки залишок обсягу пального на який платник має право зареєструвати акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) на даному пересувному акцизному складі відсутній, після здійснення відкачування парів з автоцистерни, у контрагента відсутня змога здійснити реєстрацію акцизної накладної на обсяг пального, викачаного з автоцистерни у вигляді парів через відсутність можливості поповнення (коригування) залишку пального на пересувному акцизному складі.

З врахуванням викладеного, Підприємство запитує:

1. Чи правомірно здійснення Підприємством операцій з відкачування пального у вигляді парів з автоцистерни контрагента, оскільки останній не має змоги зареєструвати акцизні накладні на Підприємство?

2. Чи правомірна реєстрація заявки на поповнення обсягу залишку пального для приведення у відповідність даних по Підприємству у разі здійснення викачки пального з автоцистерни у вигляді парів та факту відсутності реєстрації акцизної накладної (на обсяг викачаного пального) від контрагента.

3. Чи виникає податкове зобов'язання з ПДВ у разі отримання компенсації від контрагента на суму акцизного податку сплаченого Підприємством?

4. Чи підпадає дана операція під визначення реалізація товарів, послуг у разі здійснення повернення даного пального викачаного у вигляді парів контрагенту зі зберігання, оскільки фактично перехід права власності на таке пальне не відбувався?

До зазначених запитань.

Згідно із п. 231.1 ст. 231 Кодексу, платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну та зареєструвати її в ЄРАН при реалізації пального, а також на обсяги пального використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Облік обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться окремо в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (п. 232.1 ст. 232 Кодексу).

Відповідно до п.п. 232.4.3 п. 232.4 ст. 232 Кодексу у разі якщо у платника акцизного податку в результаті зміни фізико-хімічних показників, зокрема пального є необхідність провести збільшення обсягів пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД такий платник податку може оформити заявку на поповнення обсягу залишку пального, в якій зазначаються обсяги пального, що збільшуються.

Реєстрація в ЄРАН акцизних накладних здійснюється, згідно вимог           п. 231.6 ст.231 Кодексу.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).

З 27.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – наказ № 729), згідно з яким Порядок № 262 втратив чинність.

У 2021 році, згідно із наказом № 729, порядок заповнення заявки на поповнення залишку пального викладено у новій редакції, яка передбачає поповнення залишку пального на пересувному акцизному складі – розпорядником акцизного складу. 

До внесення цих змін при перевищенні надлишків пального на акцизному складі поповнення здійснювалось шляхом подання заявки на поповнення залишків пального по такому акцизному складі розпорядником акцизного складу.

Крім цього, має бути забезпечено здійснення ліцензійної діяльності відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), яка передбачає отримання відповідних ліцензій на здійснення діяльності з зберігання та реалізації пального у порядку встановленому цим законом.

Згідно термінологічних визначень (стаття 1 Закону № 481):

1)        ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

2)        зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

На право здійснення діяльності зі зберігання пального передбачено отримання відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання. Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (п. 1. Стаття 133 Глава 14 Розділ III Господарський кодекс України).

Оренда майна та лізинг регулюється § 5 Господарського кодексу України (статті 283 та 292). Основа інших речових прав (права володіння, права користування тощо) згідно положень книги третьої «Право власності та інші речові права» Цивільного кодексу України передбачає загальні положення про право власності (Глава 23), загальні положення про речові права на чуже майно (Глава 30), загальні положення про найм (оренду) (Глава 58).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначає Закон № 481, норми якого є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів з цього питання.

Отже Законом № 481 передбачено:

а)        окремі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним, або зберігання пального, або оптової торгівлі з місцем оптової торгівлі пальним, тобто кожна з яких, надає право виключно на проведення певного виду діяльності з пальним;

б)        наявність у суб'єкта господарювання, який здійснює оптовий продаж пального, права власності або користування на місця зберігання пального, з яких здійснюється оптова торгівля пальним;

в)        зазначення у ліцензії місць, у яких здійснюється діяльність (крім оптової торгівлі без наявності місць торгівлі).

г)        отримання на право здійснення діяльності зі зберігання пального відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання. Суб'єкт господарювання може зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

Тому, може здійснюватися діяльність з зберігання пального виключно у місцях, які зазначені у ліцензії на здійснення такої діяльності та використовуються ліцензіатом на правах власності або користування та не  може здійснюватися діяльність, яка передбачає зберігання та/або продаж такого пального з місць оптової торгівлі/місць зберігання, якими на правах власності або користування користуються інші суб’єкти господарювання.

Слід зазначити, що до звернення Підприємства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушене питання не видається можливим.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.