Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2021 р. № 3930/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо відображення податкової накладної, зайво складеної за операцією, і розрахунку коригування до неї у податковій звітності з ПДВ та їх впливу на показники в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) і , керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платником податку було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) дві податкові накладні за однією операцією з постачання послуг. На дату виявлення помилки платником складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до зайво складеної податкової накладної, при цьому в розрахунку коригування зазначено код причини коригування 103.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1307).

Згідно із пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Пунктом 24 Порядку № 1307 передбачено, що у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, з типом причини 20 у  порядку, визначеному цим пунктом.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:

в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН  вже зареєстрована податкова накладна;

графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Слід зауважити, що такий розрахунок коригування складається лише у разі, якщо в ЄРПН зареєстровано дві або більше податкових накладних, складених на одну й ту ж операцію з постачання товарів/послуг.

Частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі - реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм Кодексу.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

При цьому суми ПДВ, зазначені в усіх складених платником податку податкових накладних та розрахунках коригування до них, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.

Щодо питання 1

Нормами податкового законодавства передбачено складання розрахунку коригування лише до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, а тому розрахунок коригування до податкової накладної, яка попереднім розрахунком коригування виведена в нуль (обнулена), не може бути складено та зареєстровано в ЄРПН.

Щодо питання 2

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, зайво складеній за операцією, яка не відповідає даним бухгалтерського обліку платника податку, та у розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню у податковій звітності платника податку.

Щодо питання 3

Якщо платником податку за однією операцією з постачання товарів/послуг складено та зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні (тобто одна з таких податкових накладних  є зайво складеною),  та до такої зайво складеної податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в нуль, платник податку може скласти ще один розрахунок коригування до такої зайво складеної податкової накладної у порядку, визначеному пунктом 24 Порядку № 1307.

У такому розрахунку коригування:

у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20;

у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер зайво складеної податкової накладної;

розділи А і Б розрахунку коригування не заповнюються;

в першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо вірно складеної за операцією податкової накладної;

у другому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна», зазначаються дані щодо розрахунку коригування до податкової накладної, що був складений та зареєстрований в ЄРПН і яким показники такої податкової накладної виведено в нуль.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Слід зазначити, що для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).