Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2021 р. № 3911/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо зарахування у зменшення податку на прибуток підприємств залишку авансового внеску) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015) починаючи з березня 2014 року підприємство здійснювало перерахування до бюджету авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток підприємств за 2013 рік. За підсумками першого кварталу 2014 року підприємством отримані збитки, тому після подання в травні 2014 року декларації з цього податку підприємство припинило перерахування авансових внесків, які були сплачені в березні-квітні 2014 року. Авансовий внесок з цього податку, сплачений у квітні 2014 року, підприємству було повернуто як переплату.

У платника виникає питання щодо відображення у податковій звітності та зарахування у зменшення залишку авансового внеску з податку на прибуток підприємств, сплаченого в березні 2014 року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу, у редакції що діяла до 01.01.2015, платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, у разі якщо платник авансових внесків з податку на прибуток задекларував від’ємний результат до оподаткування за підсумками першого кварталу 2014 року, то такий платник повинен був припинити сплату авансових внесків з податку на прибуток починаючи з другого кварталу 2014 року та визначати податкові зобов’язання на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік.

Зарахування у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємствнарахованих у звітних (податкових) періодах 2014 та  2015 роках повинно було відображатись у Додатку ЗП, а саме:

у рядку 13.7 Додатка ЗП до рядка 13 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 (далі – Декларація № 872);

у рядку 16.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств,  затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).

Сума нарахованих щомісячних авансових внесків мала відображатись у Додатку ЗП у повному обсязі. Якщо така сума перевищує суму нарахованого податку на прибуток підприємств, то при обрахунку цього податку до сплати за звітний (податковий) період у декларації (рядок 14 та рядок 16 Декларації № 872, рядок 17 та рядок 19 Декларації № 897) відображається від’ємне значення податку на прибуток підприємств, яке свідчить про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих щомісячних авансових внесків.

Відповідно до положень, передбачених п. 54.1 ст. 54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені  Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку Кодексу (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Для здійснення повернення сум грошового зобов’язання обов’язковою умовою є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Кодексу).

Враховуючи зазначене, положення п. 50.1 ст. 50 та п. 43.3 ст. 43 Кодексу застосовуються з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію   (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).