Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2021 р. № 3922/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
(далі – АТ) щодо віднесення до складу доходів та витрат сум ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, при проведенні господарської діяльності у платника виникли наступні питання:

        1. В якому звітному періоді АТ має право віднести до витрат суми ПДВ, податкові накладні по яких не отримано?

        2. В якому звітному періоді АТ має право віднести до витрат суми ПДВ, які виникають у зв’язку з неможливістю коригування податкового зобов’язання з ПДВ, якщо покупець не зареєстрував такий розрахунок у Єдиному реєстрі податкових накладних?

3.Чи має право АТ при списанні отриманої передоплати відобразити в бухгалтерському та податковому обліках у складі доходів суму списаної кредиторської заборгованості та у складі витрат суму ПДВ?

До питань 1, 2, 3

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на сумиПДВ та на суми списаної кредиторської заборгованості за отриману предоплату за товар.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 ЗаконуУкраїни від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).