Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2021 р. № 3950/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства               з обмеженою відповідальністю «______» (далі – Товариство) щодо оподаткування окремих операцій з надання позики та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом Товариством, що знаходиться на загальній системі оподаткування та не є фінансовою установою, розглядається можливість проведення операцій з надання процентної позики іншій юридичній особі - резиденту України. При цьому виникають питання:

1. Чи має право Товариство, що не є фінансовою установою, надавати строкову процентну позику?

2. Яким чином оподатковуються податком на прибуток підприємств проценти за наданою процентною позикою?

3. Чи необхідним є отримання ліцензії для надання Товариством процентної позики іншому товариству, яке не є фінансовою установою?

4. Якою є правова оцінка операцій з надання процентної позики та фінансового кредиту?

Щодо питань 1, 3, 4

Платник податків має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Надання роз’яснень з питань правомірності та правової оцінки надання підприємством, яке не є фінансовою установою, поворотної процентної позики не належить до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що загальні положення щодо укладення договору позики встановлено Главою 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до частини першої ст. 1046 Глави 71 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець, як передбачено частиною першою ст. 1048 ЦКУ, має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

 Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України від 12 липня 2001 року  № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664).

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, Національним банком України щодо ринку банківських послуг та інших, ніж зазначені в абзаці другому частини першої ст. 21 Закону № 2664, ринків небанківських фінансових послуг (абзац третій частини першої ст. 21 Закону № 2664).

Щодо питання 2

Що стосується обліку сум процентів, отриманих за наданою позикою при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, то  згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання процентів за наданою іншому резиденту позикою. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що відповідно до п. 1 цього Положення Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, питання ведення бухгалтерського обліку операцій з надання позики відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.