Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2021 р. № 3951/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку, сплаченого за межами України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

ТОВ є засновником іноземної компанії – резидента Норвегії (далі – Нерезидент). З суми дивідендів, які ТОВ отримав від Нерезидента за 2020 рік, було утримано податок на території Норвегії за ставкою 15%.

В 2020 році Нерезидент подав запит щодо факту сплати податку з дивідендів за 2019 piк до відповідного контролюючого органу та отримав відповідь, що норвезькі податкові органи не можуть підтвердити сплачений та утриманий податок на дивіденди від норвезьких компаній та вважають банківський документ достатнім підтвердженням сплати податку з дивідендів.

Платник просить надати роз’яснення про можливість зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку з дивідендів в разі наявності листа від Нерезидента та банківського документу про сплату податку на території Норвегії.

 

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

Згідно із п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Відповідно до абзацу другого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Норвегія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно,  яка ратифікована Верховною Радою України 12.07.1996, є чинною в українсько-норвезьких відносинах з 18.09.1996  (далі – Конвенція).

Статтею 24 (Усунення подвійного оподаткування) Конвенції встановлено правила зарахування договірними державами податків, на які поширюються положення Конвенції, зокрема на податку на прибуток. Ці правила аналогічні правилам загального порядку, встановленого ст. 13 «Усунення подвійного оподаткування» Кодексу щодо врахування податків, сплачених за межами України, при визначенні бази оподаткування платників податків - резидентів України та правилам зарахування податку з іноземного доходу, сплаченого за межами України, при розрахунку податкових зобов’язань платників податку на прибуток - резидентів України, встановленим положеннями п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Слід зазначити, що положення ст. 24 Конвенції встановлюють загальні правила щодо усунення подвійного оподаткування і не регулюють питання процедурного характеру, які можуть виникати в кожній з держав-учасниць Конвенції при її практичному застосуванні. Такі питання вирішуються кожною договірною державою в межах національного законодавства в процесі адміністрування податків, на які поширюється  Конвенція, залежно від випадку.

Таким чином, у випадку, що розглядається, мають враховуватись правила (порядок) зарахування іноземних доходів в Україні, зокрема щодо надання відповідних документальних підтверджень, встановлені Кодексом.

Отже, сума податку, сплаченого платником за кордоном протягом звітного періоду, визначається шляхом перерахунку іноземної валюти до гривні, виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату сплати такого податку за кордоном за умови дотримання вимог ст. 13 та
п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Крім того, сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

Сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов'язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних звітних періодах.

Враховуючи викладене, для отримання права для зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку з дивідендів під час сплати податку в Україні необхідна наявність довідки контролюючого органу Норвегії про суму фактично сплаченого такого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.