Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2021 р. № 3953/ІПК/34-00-50-20

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розглянулозвернення платника від № з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства з єдиного податку четвертої групи, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначає, що є платником єдиного податку четвертої групи та орендує земельні ділянки (рілля) у власників-фізичних осіб.

Згідно п.281.3 статті 281 Податкового кодексу України від сплати земельного пода­тку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних діля­нок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

На підставі укладених договорів суборенди земельних ділянок, окремі орендовані у фізичних осіб земельні ділянки (рілля) були передані у суборенду юридичній особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи.

Платника податків  цікавить питання включення до декларації з єдиного податку четвертої групи земельних ділянок (ріллі), які були надані в суборенду особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи та сплати земельного податку власниками земельних ділянок, які надані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи та згодом передані в суборенду юридичній особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи.

 

Щодо питання включення до декларації з єдиного податку четвертої групи земельних ділянок (ріллі), які були надані в суборенду особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи повідомляємо наступне.

Відповідно до ст.8 Закону Українивід 06.10.1998 р. № 161-XIV «Проорендуземлі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Крім того, право суборенди землі має бути зареєстроване так само як і право оренди (ст.4 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4 групи (далі - ЕП) є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільгосппідприємства або надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 Податкового кодексу, далі - ПКУ).

При цьому відповідно до пп. 295.9.6 ПКУ платники ЄП 4 групи у разі надання таких земель в оренду іншому платникові податку враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй Податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі - Декларація). До Декларації орендаря така земельна ділянка не включається. Якщо ж «єдинник» 4 групи орендує сільгоспугіддя та/або землі водного фонду в особи, яка не є платником ЄП групи, то такі площі враховуються у його Декларації (пп. 295.9.7 ПКУ).

Таким чином, якщо сільгосппідприємство - платник ЄП 4 групи передає земельні ділянки (у тому числі державної та комунальної власності) в суборенду іншому сільгосппідприємству (незалежно від того, являється воно платником ЄП 4 групи чи ні), то таке підприємство :

- враховує площу зазначених земельних ділянок у своїй Декларації, сплачує за неї ЄП;

- нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20% (при цьому податкового кредиту не має);

- недотримання норм законодавства при встановленні плати за суборенду може стати підставою для розірвання договору оренди.

Щодо питання сплати земельного податку власниками земельних ділянок, які надані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи та згодом передані в суборенду юридичній особі, яка не є платником єдиного податку четвертої групи повідомляємо наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі (стаття 269 ПКУ).

У статті 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться  контролюючими органами  (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

Відповідно до вимог пункту 281.3 статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок  та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.