Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2021 р. № 3959/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення КП щодо порядку включення до складу податкового кредиту правонаступника сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених на платника податку, який реорганізується шляхом злиття, якщо таким платником податку, що реорганізується, такі суми ПДВ не були включені до податкового кредиту у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У зв’язку з прийняттям міською радою відповідного рішення КП реорганізується шляхом злиття з іншими підприємствами. До новоутвореного підприємства (правонаступника) переходять дебіторська та кредиторська заборгованості підприємств, що реорганізуються.

КП застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ. На дату реорганізації у КП обліковується заборгованість перед постачальником за отримані товари, оплата за які не була здійснена. При цьому за операцією з постачання таких товарів КП отримано від постачальника відповідні податкові накладні, які не було включено КП до податкового кредиту у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення  податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання)

коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій (пункт  198.6 статті 198 ПКУ).

Пунктом 198.7 статті 198 ПКУ передбачено, що сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Таким чином, при анулюванні реєстрації платник ПДВ втрачає право застосовувати касовий метод податкового обліку з ПДВ, згідно з яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається на дату зарахування (отримання) коштів на його банківський рахунок або касу підприємства, а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків. А тому такий платник повинен не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ нарахувати податкові зобов’язання на обсяг поставлених, але неоплачених товарів/послуг, та віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, підтвердженими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними,  які не були віднесені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю оплати таких товарів/послуг постачальнику у періоді застосування таким платником касового методу податкового обліку ПДВ. Такі податкові зобов’язання та податковий кредит мають бути відображені у складі податкової звітності платника за останній звітний (податковий) період перед анулюванням його реєстрації платником ПДВ.

Якщо за результатами такої звітності у платника податку, який реорганізується шляхом злиття, обліковується сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то така сума підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

Відповідно до норм чинного законодавства (пункт 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).