Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2021 р. № 3987/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення ФОП (далі – Підприємець) ____ про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства_____, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно запиту, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи без ПДВ ) та здійснює діяльність у сфері послуг.

Підприємець звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО) у разі перевищення платником єдиного податку (фізичною особою - підприємцем) в календарному році граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, а саме (в контексті звернення):

         1. Чи необхідно застосовувати РРО (ПРРО) при отриманні від покупців- фізичних осіб оплати, які надійшли на банківський рахунок та відображені у виписці банку?

         2. Як відрізняти (ідентифікувати) операції по банківській виписці, які мають бути проведені через РРО (ПРРО), при надходженні коштів на поточний рахунок, якщо невідомо, за допомогою яких сервісів покупець здійснив оплату?

            Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року              №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

  Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

  Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

  Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

  Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

  1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

  2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

  Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

  Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

  Окремо зазначаємо, що Закон № 265 регулює питання застосування РРО та/або ПРРО при продажу товару/наданні послуги, а не визначає вимоги до позначення рахунків згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку».

  Отже, при здійсненні розрахункових операцій, як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим на загальних підставах та залежить від запропонованого Вами варіанту оплати, а не рахунку з якого поступили кошти.

  Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

  Звертаємо увагу, що дія пункту 14 статті 9 Закону № 265 розповсюджується на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

  Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

  Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

  реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

  У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

  Відповідно до звернення, платником єдиного податку – фізичною особою – підприємцем в 2021 ріці був перевищений граничний обсяг доходу встановлений Кодексом. 

  Тобто, здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону        № 265 супроводжується обов’язком щодо застосовування РРО та/або ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення граничного обсягу доходу встановленого Кодексом, та має бути продовжений в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації, як платника єдиного податку.

  При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі через (установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг) або безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок, а також платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), Підприємець може не застосовувати РРО та/або ПРРО, не зважаючи на перевищення граничного обсягу доходу у 2021 році.

  Також, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись при здійсненні розрахунків виключно за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

  З урахуванням викладеного, та як відповідь на питання повідомляємо.

  Стосовно ідентифікації способу оплати повідомляємо, що до компетенції органів Державної податкової служби не входить розподіл сум коштів, які надходять від покупців, тому пропонуємо звернутись на адреси банків, які безпосередньо обслуговують Ваші рахунки або до Національного банку України, як компетентного органу з вказаного питання.

  3. Чи буде помилкою, якщо не вдалося точно вияснити чи була операція розрахунковою чи ні в цілях застосування закону про РРО і проведена через РРО (ПРРО) навіть за умови, що не підлягала проведенню? Чи не призведуть такі дії до подвоєння обсягів доходів та штрафних санкцій?

  У разі наявності сумнівів щодо відповідності способу оплати визначеному у пункті 14 статті 9 Закону № 265, які можуть бути використанні споживачами, ГУ ДПС рекомендує, проводити розрахункові операції через РРО зі створенням та видачею відповідного розрахункового документу (чек з РРО), в якому має бути зазначена форма оплати.

         Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Кодекс).

         Відповідно до статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.  Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку фізичної особи – підприємця, визначено пунктом 292.11 статті 292 Кодексу.

Пунктом 296.1 статті 296 Кодексу передбачено, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі в електронному або паперовому форматі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Відповідно до пункту 292.6 статті 292, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

         Згідно з пунктом 292.13 статті 292 Кодексу, дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу, в тому числі, звітності пов’язаної із використанням РРО та/або ПРРО.

  4. Що відноситься до банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, користуючись якими можна уникнути використання РРО (ПРРО) при наданні послуг?

  Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування».

  Водночас, як зазначено в роз’ясненні Національного банку України законодавство містить термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що   зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями).

  Відповідно роз’яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

  До «сервісів переказу коштів», на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію  Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

  З метою дотримання Вами вимог законодавства та недопущення його порушень у майбутньому, пропонуємо звернутися до Національного банку України з питанням про віднесення Вашого способу отримання оплати за товари (послуги), як такого, що можна віднести до здійсненого з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

  У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.