Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2021 р. № 3515/ІПК/08-01-04-02-14

Головне управління ДПС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянуло (…)  щодо практичного застосування норм  законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем спрощеної системи оподаткування другої групи і  має основне місце роботи та просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Як заповнюється Додаток 1 до  Податкової  декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця, а саме графа 2 та графа 4 Додатку 1, якщо з 01.01.2021 платник звільняється від сплати єдиного внеску за себе?

2. Чи необхідно фізичній особі – підприємцю, який звільняється від сплати  єдиного внеску, зніматись з обліку платників єдиного внеску?

 Щодо питання 1

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 4 частини першої ст.  4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом  № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст.4 Закону № 2464 (в редакції, яка діє з  01.01.2021) встановлено, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої  статті ст.4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої   ст. 1 Закону № 2464).

Отже, фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботи, з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з п.4 частини другої ст.6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний  подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до  Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Нормами частини восьмої ст.9 Закону № 2464 встановлено, що періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці,  які обрали спрощену систему оподаткування, подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є  календарний рік.

Форма Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Податкова декларація), затверджена  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) до якої додається додаток  1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі - Додаток 1).

При цьому, Додаток 1 є невід'ємною частиною декларації, подається та заповнюється фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої - третьої груп, відповідно до пунктів 296.2 та 296.3 статті 296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, та які є платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (примітка 8 до Податкової декларації).

Отже, фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботи та звільняється від сплати єдиного внеску на підставі частини шостої ст.4 Закону №2464, з 01.01.2021 подає Додаток 1 до Податкової декларації за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому, у  Додатку  1 до Податкової декларації у розрізі місяців звітного періоду зазначається:

у графі 2 - самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини;

у графі 4  -  сума нарахованого єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Щодо питання 2

Згідно з частиною першою ст.5 Закону №2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому п.1 та п.4 частини першої ст. 4 Закону №2464, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014  № 1162 (далі - Порядок 1162) розділом IV якого встановлені  процедури зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до п.8 розділу IV Порядку 1162, процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

Отже, платники єдиного внеску, у тому числі на яких поширюються норми частини шостої ст.4 Закону №2464,  знімаються з обліку платників єдиного внеску за умов та на підставах встановлених ст. 5 Закону №2464 та Порядку 1162.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.