Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2021 р. № 3519/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомила, що у …  році отримувала оподатковуваний іноземний дохід. Дохід складається із заробітної плати з якої утримано соціальні виплати та матеріальної допомоги, яка не підлягала оподаткуванню у …..

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми виплаченого іноземного доходу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, щооб'єктомоподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткуванняіноземнихдоходіввстановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разіякщоджереловиплат будь-якихоподатковуванихдоходів є іноземним, сума такого доходу включається до загальногорічногооподатковуваного доходу платникаподатку–отримувача, якийзобов'язаний подати річнуподатковудекларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4                 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу                                   (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщозгідно з нормами міжнароднихдоговорів, згода на обов'язковістьякихнадана Верховною Радою України, платникподаткуможезменшити суму річногоподатковогозобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, вінвизначає суму такого зменшення за зазначенимипідставами у річнійподатковійдекларації.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором                     (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Згідно з п.179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

Враховуючивикладене, у разі, якщодохідотримуєтьсяфізичноюособою – резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загальногорічногооподатковуваного доходу платникаподатків як іноземнийдохід та оподатковуєтьсяподатком на доходи фізичнихосіб і військовимзбором на загальнихпідставах. При цьомуфізична особа зобов'язана подати річнуподатковудекларацію та сплатитиподаток (військовийзбір) з такого доходу.

Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки …. про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі – Конвенція), яку ратифіковано Законом України від 21 березня 2007 року № 799-V, є чинною з 25.04.2007 року.

Дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції). Для цілей Конвенції терміни «Договірна Держава» і «друга Договірна Держава означають залежно від контексту Україну або …..; термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об'єднання осіб (ст. 3 Конвенції).

Відповідно до положень ст. 2 Конвенції існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є прибутковий податок з фізичних осіб (далі – український податок), в …… - податок на прибуток фізичних осіб, включаючи заробітну плату та платню, доход від сільськогосподарської діяльності, доход від підприємницької діяльності, приріст капіталу та доход від рухомого та нерухомого майна (далі – …. податок).

Відповідно до ст. 4 Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Договірної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого іншого аналогічного критерію, а також включає цю Договірну Державу та будь-який політико-адміністративний підрозділ або місцевий орган влади. Цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Договірній Державі лише на підставі одержання доходів з джерел у цій Договірній Державі, або капіталу, що в ній знаходиться.

Якщо відповідно до положень п. 1 ст. 4 Конвенції фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

a) вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона має у своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) якщо Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або якщо вона не має у своєму розпорядженні постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах або якщо вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є;

d) якщо вона є національною особою обох Договірних Держав або якщо вона не є національною особою жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішуватимуть це питання за взаємною згодою.

У разі, коли відповідно до положень п. 1 ст. 4 Конвенції особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій розміщений її фактичний керівний орган.

Питання оподаткування заробітної плати та інших подібних винагород, які одержуються фізичною особою-резидентом України/…. у зв’язку з роботою за наймом регулюються ст. 15 (Залежні особисті послуги) Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Конвенції з урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Договірній Державі, якщо робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержана у зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Конвенції, незважаючи на положення п. 1 ст. 15 Конвенції, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Договірній Державі, якщо:

a) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 дні протягом будь-якого        12-місячного періоду, що починається або закінчується у відповідному податковому році; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Договірній Державі.

Зважаючи на зазначене, якщо для цілей Конвенції фізична особа є резидентом України, яка здійснює роботу за наймом в ….., отримана від роботодавця заробітна плата за цю роботу відповідно до п. 1 ст. 15 Конвенції може оподатковуватися в …., тобто …. має право на оподаткування цього доходу. При цьому така заробітна плата підлягає оподаткуванню лише в Україні у разі одночасного виконання умов, зазначених у п. 2 ст. 15 Конвенції.

Питання зарахування в Україні (….) податків, сплачених резидентами України (….) в …. (Україні) регулюються ст. 24 (Усунення подвійного оподаткування) Конвенції, відповідно до п. 1 якої в Україні подвійне оподаткування усувається таким чином:

Якщо резидент Договірної Держави одержує доход або володіє капіталом, які згідно з положеннями цієї Конвенції можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі, перша згадана Договірна Держава дозволяє:

a) вирахувати з податку на доход цього резидента суму, що дорівнює податку на доход, сплаченому у цій другій Договірній Державі;

b) вирахувати з податку на капітал цього резидента суму, що дорівнює податку на капітал, сплаченому у цій другій Договірній Державі.

Такі вирахування, однак, у будь-якому випадку не повинні перевищувати тієї частини податку з доходу або податку на капітал, як було підраховано до надання вирахування, яка стосується, залежно від обставин, доходу або капіталу, які можуть оподатковуватися в цій другій Договірній Державі.

Відповідно до п. 2 ст. 24 Конвенції якщо відповідно до будь-якого положення цієї Конвенції доход, що одержується, або капітал, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку в цій Договірній Державі, ця Договірна Держава може, незважаючи на це, при підрахунку суми податку на частину доходу або капіталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звільнений доход або капітал.

З огляду на зазначене, у разі, якщо дохід отримується фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу (у Вашому випадку вся сума отриманого доходу), включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, фізична особа зобов'язана подати річну податкову декларацію. Суму річного податкового зобов'язання, визначеного у річній податковій декларації, платник податку може зменшити на суму ….. податкуна прибутокфізичнихосіб сплаченого за кордоном, а отже сума внесків на соціальне страхування, утримана із заробітної плати у ….. не враховується у зменшення суми іноземного доходу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.