X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2021 р. № 3873/ІПК/26-15-04-03-11

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення           Громадської спілки «______» (далі – Громадська спілка) щодо відповідності вимогам для перебування Громадської спілки у статусі неприбуткової організації у разі заснування нею всеукраїнської громадської спілки та товариства з обмеженою відповідальністю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Громадська спілка включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для найбільш повної реалізації статутної діяльності та досягнення статутної мети, Громадська спілка планує створити всеукраїнську громадську спілку та товариство з обмеженою відповідальністю.

У Громадської спілки виникають питання:

1. Чи може Громадська спілка заснувати всеукраїнську громадську спілку для досягнення статутної мети, що отримуватиме дохід (без розподілу між учасниками) від наданих послуг без втрати статусу неприбуткової організації? Якщо так, то з дотриманням яких умов (процедур, тощо)?

2. Чи може Громадська спілка заснувати товариство з обмеженою відповідальністю, що отримуватиме дохід (без розподілу між учасниками) від надання послуг без втрати статусу неприбуткової організації? Якщо так, то з дотриманням яких умов (процедур, тощо)?

Щодо питань 1, 2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації               у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4  ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572–VI «Про громадські об’єднання» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 4572).

Відповідно до частини четвертої ст. 1 Закону № 4572 громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Згідно з частиною першою ст. 21 Закону № 4572 для здійснення своєї мети (цілей) громадське об’єднання має право, зокрема, здійснювати інші права, не заборонені законом.

При цьому, відповідно до частини другої ст. 21 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право, зокрема, здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Крім того, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).

Тобто, Громадська спілка, утворена в порядку, визначеному Законом № 4572, може створювати юридичні особи (товариства, підприємства), якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню.

При цьому, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбуткова організація (Громадська спілка), яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не повинна здійснювати розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Доходи (прибутки) неприбуткової організації повинні використовуватись нею в межах статутної діяльності, відповідно до закону, виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Що стосується умов та процедур заснування Громадською спілкою всеукраїнської громадської спілки та/або товариства з обмеженою відповідальністю, слід зазначити наступне.

Абзацом першим п. 1.1 ст. 1 Кодексу встановлено, що Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів, віднесено, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб (умов та процедур заснування юридичних осіб, присвоєння та підтвердження громадському об’єднанню статусу «всеукраїнського»), не регулюються податковим законодавством та не належать до компетенції податкових органів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.