Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2021 р. № 3874/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства              з обмеженою відповідальністю «­_____» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій, що здійснюються за агентськими договорами, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом Товариство, що перебуває на загальній системі оподаткування, планує укладати з організаторами концертно-розважальних заходів агентські договори як агент для здійснення продажу квитків населенню.

Платником податків поставлено такі питання:

1. Яким є порядок визначення доходу Товариства як агента?

2. Чи потрібно Товариству відображати у бухгалтерському обліку та у формі 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, далі – єдиний внесок, (далі – Розрахунок) продаж квитка та повернення коштів, якщо клієнт оплатив квиток і в той же день або через декілька днів анулював замовлення та подав заявку на повернення грошових коштів до платіжної системи, і при цьому грошові кошти при продажу квитка не надійшли на банківський рахунок Товариства, а були  повернені відразу через засоби платіжної системи?

Щодо питань 1 – 2

З податку на прибуток підприємств

Особливості агентських відносин у сфері господарювання регламентуються главою 31 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Так, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (частина перша ст. 295 ГКУ).

 Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому операції з обліку доходів за агентськими договорами при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.     

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року  № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Отже, питання визнання доходів при проведенні операцій за агентськими договорами у бухгалтерському обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

З податку на доходи фізичних осіб

Відповідно до п.п. 14.1.180  п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу.

Порядок забезпечення виконання податкових зобов'язань та зобов'язань з єдиного внеску встановлено нормами статті 176 Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

При цьому Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи  не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду (п. 2 розділу II Порядку).

Отже, у разі якщо юридична особа здійснює нарахування (виплату) доходу на користь платників податків - фізичних осіб, то така юридична особа як особа, що має статус податкового агента, повинна виконати усі визначені Кодексом функції податкового агента, зокрема щодо подання Розрахунку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.