Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2021 р. № 3642/ІПК/26-15-07-10-01-14

Головне управління ДПС у м. Києві (далі – ГУ) розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:

1. чи вважається податок Gewerbesteuer (торговий податок) у ФРН податком на прибуток (корпоративним податком) у розумінні абзаців 7 та 9 п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодексу)?
2. чи вважається довідка про податкову резидентність, в якій зазначено, що контрагент зареєстрований платником відповідного податку (за умови її належного завірення та перекладу) достатнім підтвердженням сплати контрагентом податку на прибуток (корпоративного податку) у розумінні абзаців 7 та 9п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу?
3. чи поширюється позиція Міністерства фінансів України щодо відсутності необхідності легалізації або апостилювання довідки про податкову резедентність ФРН для цілей статті 103 Кодексу також на довідки, надані для цілей забезпечення виконання вимог абзаців 7 та 9 п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу?
4. чи достатньо наданого контрагентом підтвердження сплати податку Gewerbesteuer для визнання операцій Платника податків з контрагентом у 2020 р. неконтрольованими п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та не готувати обґрунтування цін в операціях за процедурою, передбаченою статтею 39 Кодексу?

До такого запиту, Підприємством в якості додатків долучено довідку про податкову резидентність (BescheinigunginSteuersachen), що видана податковою службою округу Starnberg, Баварія, Німеччина та переклад даної довідки.

З приводу зазначеного,ГУ, у межах компетенції та керуючись статтею 52 Кодексу повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення операцій до контрольованих є наявність річного доходу платника податків від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, що перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та наявності обсягу господарських операцій платника податків передбачених підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 з кожним контрагентом, визначеним за правилами бухгалтерського обліку, що перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2тапідпункті 140.5.6цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39цього Кодексу), придбаних у (зокрема) нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г"підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

 

В той же час, відповідно до абзацутретього п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Також, необхідно звернути увагу на Наказ Міністерства Фінансів України від 14.05.2021 № 266 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу». Питанням № 6 даної Узагальнюючої податкової консультації висвітлено наступне: «Якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до зазначеного Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом - нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначеніпідпунктами 140.5.4та140.5.5¹пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).».

Таким чином, підставою для незастосування платником податків вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу є наявність документу який свідчитиме про сплату податку на прибуток (корпоративного податку) нерезидентом у відповідній державі у період здійснення операції.

При цьому, стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом.

Також, підпункти статті 140 Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ.

Пунктом 103.2 статті 103 Кодексу встановлено, що застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п. 103.4. ст. 103 Кодексу, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом, з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 Кодексу, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно з домовленостями, досягнутими між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Федеративної Республіки Німеччина (Протокол зустрічі від 12.03.1998), для резидентів ФРН встановлений особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Згідно з цим порядком зазначена довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФРН і не потребує легалізації або засвідчення апостилем.

Згідно з ст. 79 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат", нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Таким чином, зазначаємо наступне:

Відповідно до абзацу третього п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

В той же час, довідкою про податкову резидентність (BescheinigunginSteuersachen), що видана податковою службою округу Starnberg, Баварія, Німеччина та її офіційним перекладом підтверджено, що контрагент не являється платником податку на прибуток (Einkommensteuer) та корпоративного податку (Körperschaftsteuer).

Враховуючи відповідьна запитання № 6Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу затвердженоїнаказом Міністерства Фінансів України від 14.05.2021 № 266, де зазначено, що наявність документу, який свідчитиме про сплату податків нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операцій, не являє собою виключною умовою сплати податку на прибуток (корпоративного податку). Дана довідка має містити інформацію про сплату податку на прибуток (корпоративного податку) саме нерезидентом.

Довідкою про податкову резидентність (BescheinigunginSteuersachen), що видана податковою службою округу Starnberg, Баварія, Німеччина та її офіційним перекладом, не вказанощо контрагент є платником податку на прибуток (Einkommensteuer) та корпоративного податку (Körperschaftsteuer), а промисловий податок (Gewerbesteuer) не може вважатись сплатою податку на прибуток (корпоративного податку) в розумінні абзацу третього п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.Слід зазначити, що абзац третійп.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу вимагає, що б довідка містила інформацію щодо сплати у звітному році податку на прибуток (корпоративного податку), в той час як довідка долучена Товариством у якості додатку до Запиту не містить інформації щодо сплати податку на прибуток (корпоративного податку)у звітному 2020 році.

А отже, така довідка не може бути підставою щодо незастосування заявником вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Водночас, слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій такими що підпадають під норму п.п. 140.5.4п. 140.5 ст. 140 Кодексумає розглядатися окремо, з урахуванням сутності таких операцій, договірних умов, обставин їх здійснення та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.