Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2021 р. № 3996/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
(далі – ПП) щодо оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого від розміщення грошових коштів на депозиті у банкута, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, при проведенні господарської діяльності ПП розміщує грошові кошти на депозиті у банку.

У платника виникли наступні питання:

        1. Чи є розміщення юридичною особою на депозиті у банку грошових коштів підприємства господарською діяльністю, за результатами якої отриманий дохід оподатковується податком на прибуток?

        2. Дохід від розміщення грошових коштів юридичною особою на депозиті у банку є доходом від якого виду діяльності: виробництва (виготовлення) та/або реалізації товарів, або від виконання робіт, або від надання послуг?

До питання 1, 2

Згідно п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу депозит (вклад) – кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.

Відповідно до п. 2.5 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 (зі змінами та доповненнями) за користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку вкладника, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом.

Проценти сплачуються банком у розмірі, який установлюється в договорі банківського рахунку. Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Згідно п.п. «б» п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на сумидоходів у вигляді процентів, отриманих юридичною особою за розміщення грошових коштів на депозиті.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 ЗаконуУкраїни від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питань формування та визначення виду доходів у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).